«Громадська хвиля» за 3 лютого. Частина друга

Києво-Межигірський Спасо-Преображенський монастир посідає почесне місце серед найбільших святинь православної України. От тільки самого монастиря вже давно немає. Краєзнавець Геннадій Ніколаєнко і меценат Дмитро Піркл розповідають про зусилля, спрямовані на відновлення знань про святиню і відродження монастиря та історичного середовища у місцевості, яка у більшості українців асоціюється лише із резиденцією колишнього президента Віктора Януковича.

Гості розповіли, що деякі важливі пам’ятки духовного та культурного життя знаходились безпосередньо на території президентського маєтку. Проте, за словами Дмитра Піркла, коли він робив фото місця, де раніше стояла Петропавловська церква, охоронці реагували на це досить вороже і поспішали випровадити дослідника за браму. Гості розповіли про амбітні плани щодо відновлення Межигір’я як духовного центру, аже там, за словами Геннадія Ніколаєнка, було стільки пам’яток, що на тій землі треба «ходити навколішки». Дослідники сподіваються, що новий голова Київської облдержадміністрації посприяє створенню історико-культурного комплексу.

Співак, композитор і художник Валерій Вітер представляє альбом, на якому відтворено пісні київського ансамблю «Березень» — однієї з перших біг-біт-груп України. 1965 року ці семеро хлопців назвалися «Марія Оранта», але з такою назвою їм не дозволяли концертувати чи грати на радіо і телебаченні. Назву змінили на «Березень», але в цьому радянські органи ідеологічного контролю вбачали зв’язок з театром «Березіль» Леся Курбаса, якого зараховували до націоналістів. Як, незважаючи на несхвалення влади, вдавалося записувати музику? Чому без цензурних правок не дозволяли виконувати пісню про героя радянської міфології Батька Боженка, а її автора Олександра Авагяна били? Чому біля пісні «Не сходило вранці сонечко», записаній разом з Ніною Матвієнко, на радянських платівках не вказували автора віршів?

У програмі слухаємо пісні з альбому «Березень. Марія Оранта» і дізнаємось подробиці музичної творчості, пов’язаної з «шістдесятниками».