У студії Громадського радіо Олександр Бузюк, директор ПГО ТРК «Громадське радіо», заступник голови правління ГО «Громадське радіо».
Любомир Ференс: Сьогодні Національна рада з питань телебачення та радіомовлення підбила підсумки конкурсу на 26 ФМ-частот. Цей конкурс був оголошений 31 травня, Громадське радіо залишилось без частот.
Дмитро Тузов: Після Революції Гідності ми думали, що Громадське радіо як мовник, власником якого є редакція, тобто його журналісти, буде розвиватися, але це вже не перший конкурс, на якому Громадське радіо, так би мовити, пролітає – не дають жодної ліцензії, жодної частоти. Давайте підсумуємо, які процеси в нас відбуваються у Національній раді?
Олександр Бузюк: Громадське радіо починало своє становлення як подкаст радіо, потім стали стрім радіо, з початком Майдану перейшли в прямий ефір, разом з “Європа+” проводили Євромарафон, потім потрапили в ефір “Українського радіо” після того як Майдан закінчився, і з початком агресії Росії і війни на Сході України Громадське радіо отримало підтримку від Уряду Великої Британії, і ми змогли розбувати мережу, але, яка це мережа? Київ, УКХ діапазон. Дніпро, УКХ діапазон, Волноваха, Біловодськ, Білолуцьк — УКХ діапазон. УКХ діапазон — це ультракороткий діапазон, який нецікавий рекламодавцям, не комерційно привабливий. Ще у нас є тимчасові дозволи, які видаються на час війни для того, аби мовники, які бажають там мовити, могли там працювати. По цьому тимчасовому договору ми маємо частоту у Маріуполі, Лисичанську, Краматорську, тобто ви могли порівняти, що по ліцензії воно менш привабливе, навіть якщо це тимчасовий дозвіл. На що може претендувати Громадське радіо? Громадське радіо може розбудувати мережу, але вона буде або в УКХ діапазоні, де конкурентами станом на сьогодні є протестанські радіостанції, і в малонаселених містах, таких як Харциз, Захарівка, Зоринівка, про які більшість населення навіть не знає. Для чого Громадському радіо потрібні частоти в більших містах? Для того, що коли закінчиться фінансування від урядів іноземних держав, приватних фондів і пожертв від громадян, коли закінчиться підтримка, ми маємо встигнути розбудувати комерційну мережу з продажу реклами, аби мати можливість заробляти хоч якісь кошти, і вкладати в розвиток Громадського радіо. Власником ТРК Громадське радіо є громадська організація «Громадське радіо», засновниками якої є журналісти. Згідно наших статутів ГО і ТРК – будь-які прибутки, які у нас можливі, ми не зможемо використати, поділивши між собою.Кінцевих бенефіціарів громадської організації – не існує, ці гроші залишаться на розвиток.
Дмитро Тузов: Чи можливе розмовне радіо в Україні з точки зору як отримують ліценції радіостанції?
Олександр Бузюк: Ті частоти, на які претендує Громадське радіо і комерсанти – завжди отримують комерційні мовники. Нові мовники, такі як Громадське радіо та інші, які б могли претендувати на ці частоти, вони, якщо будуть починати з нуля так як ми, які не мають за своїми плечима олігархів, багатих, заможних людей-власників, які можуть домовитися, і на різних умовах отримати ці частоти, вони не зможуть отримати ліцензії в хороших містах, і вони можуть лише претендувати на малонаселені містечка, селища, на які не претендує жодний комерсант і суспільний мовник, і УКХ діапазон. Ми через це проходимо вже два роки, два роки та сама пісня: ви потерпіть, ви добудуйте. Говорять, що частот немає, аналоговий сигнал, знову ж таки, не вимикають. З вимкненням аналогового телевізійного сигналу буде можливість добувати мережу багато кому, з’явиться купу частот. Не вимикають, тому що є певне лобіювання бізнес-структур, які мовлять в аналоговому сигналі. Це може тягнутися ще п’ять років, і запровадження цифрового радіо, яке б забезпечило потреби всіх, знову ж таки відкладається. Ми завжди були толерантними. Не отримували частоти – ображалися, дулися, але це вже межа. Ми бачимо, що і надалі нічого не змінюється, і нема жодних гарантій, що ми будемо отримувати надалі.
Любомир Ференс: Я правильно розумію, що якщо припиняться гранти, а вони можуть припинитися в будь-який час, Громадське радіо взагалі зникне з ефіру?
Олександр Бузюк: Після того як зупиниться левова частка фінансування, яке станом на сьогодні ми отримуємо від уряду Великої Британії – ми ризикуємо закритися, тому що у нас величезні видатки, інформаційне радіо завжди було збитковим, воно не стане ніколи прибутковим, тому що станом на сьогодні Громадське радіо має більше 10-ти годин прямих ефірних програм, це купа людей задіяно. Зараз ми на 100% залежимо від грантових вливань, і ми би хотіли встигнути до того часу, коли закінчиться грантова серйозна підтримка, розбудувати хоч якусь комерційно привабливу мережу, щоб хоч частину видатків ми могли оплачувати, хоча б передавачі, оплату супутникового сигналу та інші.
Дмитро Тузов: Що значить отримувати гранти і як це може впливати на нашу редакційну політику?
Олександр Бузюк: Для того, щоб засіб масової інформації не був упереджений, не висвітлював ситуацію однобоко, не робив замовних сюжетів та всякі інші речі – він має бути схожим за формою власності як в громадському радіо, тому що суспільний мовник все одно залежний від держави.
Дмитро Тузов: Які вимоги ставить грантодавець перед редакцією?
Олександр Бузюк: Жодних вимог не ставить, лише ті вимоги, які прописані в договорі, скажімо, має бути на день певна кількість програм, вони мають тривати певну кількість хвилин, і ми маємо підтвердити всі наші фінансові витрати: платіжні доручення, рух коштів по рахунку, і ми маємо виконати всі взяті на себе зобов’язання.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.