Гроші на Бортницьку станцію аерації розкрасти неможливо, — Вадим Сторожук

Тетяна Трощинська: Коли кияни отримують платіжку: що саме оплачується і які кошти йдуть на водоканал?

Вадим Сторожук: Тотальна платіжка в своїй основі має всі послуги, які надає підприємство «Київводоканал», починаючи від підйому води з джерел постачання, очищення води. Хімічні сполуки, які використовуються для обробки води, —  мають валютну складову, тому кияни отримують якісну воду з європейською складовою.

Я розумію, що є зауваження до якості води. Ми абсолютно самокритично до цього ставимось. Тут ми торкаємось ситуації, яка стосується мереж. Враховуючи період, який Україна проживає як незалежна держава, і ті капітали, які вкладаються в мережі — їх абсолютно недостатньо.

Ми відповідаємо за якість води безпосередньо до квартири, але є одне зауваження. Та якість води, яку ми отримуємо на виході зі своїх технологічних споруд, не дорівнює якості води, яку люди отримують в квартирах. Є такі речі, коли підприємство має працювати локально по будинку, заявляти про помилку внутрішньодомових мереж, де є осади, що в результаті потрапляють з водою у квартири.

Василь Шандро: Хто має подавати заяви?

Вадим Сторожук: Це залежить від форми утворення — ОСББ, ЖКГ.

Питання якості води — це не проблема лише Києва. Воно є загальнодержавною проблемою, яка потребує залучення інвестицій задля свого вирішення.

Василь Шандро: Хто формує тарифи і чому ціна на воду підіймається?

Вадим Сторожук: Підняття води — це затрати електроенергії. Депутатський корпус має вплив лише на тариф з квартплатою, яка нині не зростає. Якщо дивитися на тарифи в загальному — вони виросли по Україні. Державний регулятор підняв тариф на електроенергію та газ. У тій платіжці, яку ми згадуємо, є також складова електроенергії — 40-50%.

«Київводоканал» в 2014-2015 році зекономив електроенергії 5,5 млн кВт. Це річний об’єм споживання електроенергії, до прикладу, «Житомирводоканалом». Це величезна економія, що свідчить про ефективність управління. Що це означає? Що колись на цей об’єм ми свого часу не підняли тариф, відповідально поставились до коштів людей.

У Києві складна ситуація із очищенням стоків. Так склалося історично, що Київ має єдиний очисний фільтр — Бортницьку станцію аерації. Але згадаємо географічно, як місто розкинуто, і ми качаємо стоки з усього Києва через Дніпро аж на Бортничі. Уявіть, які це затрати електроенергії.

Крім того, сама технологія очищення на Бортницькій станції аерації є затратною, адже вона застаріла.

Тетяна Трощинська: Який її стан?

Вадим Сторожук: Що можна говорити про стан, якщо це комплекс споруд, які побудовані у 1965, 1975, 1985 роках?  Є питання і до проектної потужності. Тому стан станції скрутний.

Тетяна Трощинська: Тобто якщо її модернізувати — використовувати її стало б набагато дешевше?

Вадим Сторожук: Абсолютно вірно. Ба більше, скажу, що маємо всі перспективи це зробити. З 2014 року почався період предметної реалізації проекту. До цього опрацьовувались технічні рішення, ми пройшли важкий бюрократичний шлях.

Хочеться подякувати японським партнерам — компанії JICA, державному агентству, яке займається підтримкою державних програм Японії у світі (у 150 країнах). Ми маємо унікальний шанс реалізувати проект з модернізації за допомогою найсучасніших технологій.

Це кредит у 108 млрд японських єн, що приблизно складає 1 млрд доларів. Коли всі чують такі цифри, виникає стандартне питання — хто їх вкраде? Сподіваюсь, вкрасти їх не вдасться нікому через одну просту причину: за умовами кредиту — це 0,1% ставка на період у 40 років з відтермінуванням сплати тіла кредиту та відсоткової ставки на 10 років. Таких унікальних фінансових можливостей немає ні в кого.