Гройсман-прем'єр буде при Порошенкові, як Азаров при Януковичу, — Кочетков

У програмі «10 хвилин із Прем’єр-міністром України» Арсеній Яценюк заявив, що альтернативи його уряду немає. Чи справді це так, хто міг би зайняти прем’єрське крісло і яких змін потребує українська політика, розповідає аналітик Олександр Кочетков

Андрій Куликов: Чому Яценюк впевнений, що альтернативи його уряду немає?

Олександр Кочетков: Я не знаю, сміятися з таких заяв чи плакати. У мене таке враження, що пан Яценюк — ходячий посібник з неадекватності. Він повний політичний банкрот і за особистим, і за партійним рейтингом.

Людина, яка посіла високу посаду, місяці за три вважає себе незамінною — це така національна традиція.

Як кажуть західні партнери, наші політики дуже добре влаштувалися, тому що жодні корупційні схеми часів Януковича не зникли — навпаки, додались нові.

І в нас ще не арештовують діючих прем’єр-міністрів, а от щодо колишніх вже є така практика. Мабуть, у пана Арсенія є певні побоювання щодо того, щоб стати колишнім.

Наталя Соколенко: Якщо уряд очолить Гройсман — очевидно, людина Януковича, — це не призведе до повтору сценарію Януковича?

Олександр Кочетков: Не може існувати такий прем’єр-міністр, як Гройсман. Він вирішив для себе, що на певному відрізку своєї кар’єри він буде людиною, яка погоджується і виконує завдання.

Якщо він піде в уряд, це буде повторенням ситуації, коли Пустовойтенко був прем’єром, а фактично — помічником Кучми при Кабміні. Так само помічником Януковича був Азаров, і Гройсман стане помічником Порошенка.

Без докорінної зміни системи влади нічого не зміниться незалежно від того, хто прийде до влади. Ця хитра система успадкована з СРСР. Це двовладдя, яке фактично вже не працює.

Наталя Соколенко: Ви маєте на увазі, що потрібно визначитись, яка ми республіка — парламентська чи президентська?

Олександр Кочетков: Так, але цього мало. Нам потрібно змінювати орієнтири і пріоритети. У центрі уваги повинна бути людина, її можливості і розвиток. Центр тяжіння влади потрібно переміщувати від Києва у регіони, щоб там залишались ресурси для вирішення проблем. Не в Києві мають вирішувати, чи треба прокладати дорогу або закривати школу.

Я добре знайомий з усіма президентами України і вважаю, що нам не треба цього посту у такому розумінні, у якому він зараз є. Він повинен виконувати певні функції — гаранта і арбітра.

Андрій Куликов: Ви згадували про важливість децентралізації. Чому тоді їм приділяється так мало уваги?

Олександр Кочетков: Поки що нема якісної зміни, яка відбудеться тільки тоді, коли чітко розподілиться відповідальність між територіальними громадами і центром. Треба, щоб у держави залишались тільки стратегічні питання, а все інше переходило у відання громад.

Наталя Соколенко: Які реальні повноваження матимуть місцеві громади на Волині і Житомирщині, щоб зупинити видобуток бурштину?

Олександр Кочетков: У концепції, яку я просуваю — новий суспільний договір — передбачається, що всі корисні копалини, а також земля та інші природні ресурси належать кожному громадянину України, не тільки місцевим жителям.

«Бурштинові республіки» давно вийшли за рамки територіальної общини. Давно пора втрутитись державі. Безпека — це завдання держави. Але місцеві керівники, які мають частку у бізнесі, мабуть, частину доходів везуть до Києва, тому держава нічого не вирішує.

Ламати корупційну схему потрібно за рахунок додавання відповідальності на кожну особу, щоб кожен громадянин міг контролювати кожного чиновника.