Богдан Крикливенко вважає, що під час знесення наметового містечка було надмірне застосування сили, а понад 100 осіб були затримані та доставлені до відділків поліції безпідставно та з порушенням їхніх процесуальних прав:
«Детальний, наскільки це було можливо зробити, аналіз міститься в офіційній заяві, яка оприлюднена на сайті Уповноваженого з прав людини та низки громадських організацій.
Загалом під заявою підписались понад два десятки громадських організацій і її зміст полягає в тому, що ми вбачаємо конкретні порушення прав людини під час подій третього березня під стінами ВРУ, формальним приводом для якого стала ухвала слідчого судді Печерського суду про проведення огляду наметового містечка з метою розшуку осіб.
Як вже стало очевидно, формально прикриваючись цим, було проведено «огляд», внаслідок чого понад 110 осіб було затримано, їх тривалий час тримали у відділках поліції. Офіційно лише щодо декількох осіб складені процесуальні документи, які стосуються певних правопорушень».
Понад десять осіб звернулись за медичною допомогою з забоями голови та з підозрою на черепно-мозкові травми. Інформація про характер тілесних ушкоджень, отриманих мешканцями містечка, свідчить про надмірно застосовану силу, говорить Богдан Крикливенко:
«Ми вбачаємо, що це також свідчить про пряму порушення ст. 26 Закону «Про національну поліцію», де вказано, що заборонено бити людей по голові, області ключиці і певного переліку інших частин тіла», — сказав він.
Читайте також: Поліцейський, який застосував газ проти журналіста, відсторонений від роботи на масових акціях
Заяви речника МВС Артема Шевченка щодо подій 3 березня є обурливими, продовжив керівник секретаріату Уповноваженого з прав людини Верховної ради України.
«Нас обурює риторика, сленг, зміст заяв певних офіційних спікерів, які коментували події, що відбулися під Верховною Радою. Зокрема, це Артем Шевченко, який у досить зневажливій формі дав собі можливість оцінити попередні заяви про порушення прав людини».
Також Богдан Крикливенко повідомив, що вже є адвокати, які взяли групу затриманих людей під свій захист і будуть представляти їхні інтереси в судах. Він зауважив, що люди, які є потерпілими внаслідок суботніх подій, обов’язково повинні звертатися з заявами про порушення їхніх прав.
«Мене дуже неприємно вразила фотографія, де четверо чи п’ятеро осіб тримають навколішках. По-перше, людей невідомо який час тримали в такому положенні; по-друге, вони були зафіксовані зі стяжками на руках за спиною. Слова Артема Шевченка, що вони в цей момент могли курити та дзвонити побратимам взагалі суперечать тому, що зафіксовано на фотографіях.
Читайте також: У Нацполіції була ухвала на огляд наметового містечка, це не означає зачистку, – юрист про штурм під ВР
Будь-які міжнародні стандарти, практика Європейського суду з прав людини каже, що якщо є джерело агресії, насильства навіть з боку мітингувальників, це вимагає локалізації конкретних агресивно налаштованих осіб. Що ми побачили в результаті? Чотирьом особам складено протокол про дрібне хуліганство, при цьому, більше сотні осіб доставлено до відділків поліції. Це говорить про те, що ніхто системно й масово опору не чинив».
Дії силовиків щодо представників медіа під стінами ВРУ третього березня в ефірі прокоментувала Катерина Дячук експертка Інституту масової інформації. Говоримо про застосування газу проти журналіста під час знесення протестного табору під Верховною Радою та ставлення силовиків до журналістів:
«Ми помічаємо таку тенденцію: коли в нас йде розмова з правоохоронцями за круглими столами, вони декларують нам розуміння професії журналіста. Водночас, коли відбуваються масові заходи, дії правоохоронців показують зовсім інше».
Читайте також: Напади поліцейських на журналістів. Розповідають Кутєпов, Нужненко та Реплянчук
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.
0