Громадське радіо
Лєна Ребрик: Запрошую усіх на поетично-музичну подію IDEALISM 1. Ідеалізм ― це концепція, протилежна до матеріалізму. Я дедалі частіше зтикаюся з цинізмом у музиці, журналістиці, у світі мистецтва.
Люди втомилися, і матеріалістичний підхід до життя має надто чинне місце. Але найкращі речі у нашому житті ― ідеальні ― створенні завдяки ідеї, думці, почуттям. Коли ми чуємо музику чи поезію, ми не відчуваємо її фізично, лише душею, і це робить наше життя кращим.
Я хотіла заявити про те, що ідеалізм є більш рушійним, ніж про нього думають, і не треба соромитися того, що ти ідеаліст.
Дмитро Тузов: Мені здається, що всі люди ідеалісти, просто ідеї різні. Накопичення грошей ― теж ідея, хоча і не найкраща.
Лєна Ребрик: У витоках ідея ― це душа, щось більше, ніж те, що можна помацати, відчути на дотик.
Звучить трек Roses.
Лєна Ребрик: Цій пісні вже близько 3 років. Вона була написана під впливом втрат. На Майдані, війні. Вона про друзів, про те, що всі ідуть, але поки ми ще є, треба цінувати те, що маємо.
Анастасія Багаліка: Новий концерт пов’язаний зі спектаклем «Том на фермі»?
Лєна Ребрик: Так. Організація цього концерту відбувається у партнерстві із Диким театром. П’єса «Том на фермі» була вперше поставлена в Україні саме Диким театром в Києві і театром Лесі Українки у Львові. Я написала музику для української постановки.
Організації концерту передувало те, що в Малій опері відбувалися покази «Тома на фермі», і я зрозуміла, що хочу саме на цій сцені показати те, що ми робимо.
Настасья Мілевська: Мне кажется, это будет классный формат. Так получается, что поэзия живет либо официально, выходя из Дома писателей, либо в подполье ― в кабаках.
Мы хотим сделать такую атмосферу ― это Малая опера, старинное помещение, где сейчас вы можете услышать крутую электронную музыку. В этом здании будут звучать стихотворения, песни, виолончель, бандура, гитара ― это лайв-шоу, не только музыкальное, но и литературное.
Лєна Ребрик: Як люди ходять до спортзалу прокачати м’язи, так вони ходять на наші концерти прокачати емоції. Я за те, щоб людина виходила із концерту не з однією емоцією ― щоб вона поплакала, посміялася, відчула ностальгію, розслабилася, напружилася ― саме прокачка емоцій дає відчуття, що ти частина чогось більшого, аніж ця рутина.
Дмитро Тузов: Яка ідея концерту?
Лєна Ребрик: Змусити людей відчути. Все це сповнене сенсом. Я не пишу музику для розваги.
У нас із Настею є досвід виступів не тільки в Україні. Вона презентувала свою книгу в Грузії, і там її почули і зрозуміли. У нас на виступах навіть плакали чоловіки.
Анастасія Багаліка: У пошуку не так багато результатів на запит «Лєна Ребрик музика». Чому так?
Лєна Ребрик: Це класно, коли твій слухач тебе знаходить. Але я не буду розриватися і підлаштовуватися під те, що вимагає ринок. Я роблю те, що хочу. Мені приходить це звідкись просто так, а я буду цим барижити? Ні, я буду так само передавати це людям.
Все одно всі, хто можуть вподобати мою музику, рано чи пізно помруть, як і я, але ця енергія залишиться.