«Громадське радіо»
Нейрофізіолог Олексій Болдирєв розповідає про вивчення найскладнішого механізму у світі — людського мозку. Він також говорить про проблеми з фінансуванням вітчизняної науки, про те, що сьогоднішнє реформування наукової сфери дуже нагадує розроблений колись Дмитром Табачником план.
Олексій Болдирєв: Я нейрофізіолог, досліджую мозок. У нашому мозку є маленькі дірочки, якими біжать струми, за допомогою яких спілкуються наші клітини. Важливо зрозуміти не лише, як воно працює, але й як побороти нейрологічні розлади у людей. Ми можемо пишатися, що перші кроки у вивчені клітинної фізіології мозку були зроблені в Україні, в Інституті імені Богомольця. Як нейрофізіологів, українців знають по всьому світу.
Наталя Соколенко: На цьому тижні були протести науковців проти змін запропонованих урядом у бюджеті на наступний рік. Чи була якась реакція на ці протести?
Олексій Болдирєв: У вівторок вийшло двісті молодих науковців з Ради молодих вчених, що представляють різні наукові сфери. У середу вийшли вже наші старші працівники, профспілки, було декілька тисяч чоловік. З Кабміну до нас ніхто не вийшов, проте наступного дня нам вдалось поспілкуватись з представниками профільного комітету Верховної Ради. Вони завірили нас у своїй підтримці. Що ж до проекту бюджету на наступний рік, там є багато абсолютно жахливих для науки положень, зокрема оптимізація, яка має відбуватись без всякого аудиту, і скорочення, скорочення, скорочення…
Схема по зміні фінансування наукових закладів Національної академії наук, запропонована законопроектом про державний бюджет на наступний рік, належить академіку правових наук України Дмитру Табачнику. Те, що ми бачили на сайті Міністерству фінансів воно повністю відповідало цій схемі. Але те, що цей законопроект був все ж поданий трохи зміненим, означає, що план Табачника таки рухнув, в чому є і наша невеличка заслуга.
Більше року молоді вчені, представники університетів, профільних комітетів готували новий варіант Закону про науку. Він пройшов парламент, був погоджений з усіма відомствами Кабінету міністрів. Він вперше запускає таку річ, як незалежний аудит української науки. Не чиновники визначатимуть чи академіки себе перевірятимусь, а буде створена національна рада, яка матиме повноваження залучати незалежних експертів, в тому числі міжнародних.
Наталя Соколенко: Закон був підписаний президентом?
Олексій Болдирєв: На жаль, закон поки не підписаний, Верховна Рада чомусь дуже довго подавала президенту, зрештою, датою подання стало 8 грудня, тому у президента є ще два тижні на його підписання. Але ми все ж хотіли нагадати президенту, тому започаткували збір підписів під петицією з проханням підписати закон, не допустити прийняття бюджету у такому вигляді.
У нашому інституті дві третини науковців одразу після захисту дисертації їдуть працювати в наукові центри Європи, Америки, і зараз вже Східної Азії. Більшість з них не повертаються.
Саудівська Аравія, наприклад, зараз вкладає мільярди доларів в науку, керівник лабораторії отримає там мільйон доларів на рік, але вони не можуть створити власну науку, не виходить.