Іншої авторитетної судової інстанції, яка може засудити Путіна не існує — Матвійчук про необхідність ратифікації Римського статуту та звернення до МКС

Чому це важливо для України? Розповіла Олександра Матвійчук, голова правління «Центру громадянських свобод».

Олександра Матвійчук: Із 30 червня 2019 року можна було ратифікувати Римський статут, але Україна цього не зробила, зараз минув майже рік. Це історія із небажанням політичного керівництва держави нести навіть теоретично відповідальність за ймовірні наслідки своїх дій, якщо вони мають вияв у злочинах проти людяності або воєнних злочинах. Розстріли на Майдані — це злочини проти людяності. Якби на той момент Україна мала ратифікований Римський статут і Янукович передбачав, що над ним є Міжнародний кримінальний суд, можливо ситуація повернулася б інакше. Це свого роду стримувач для керівництва держав.

Це все обросло міфами, на кшталт, що «українських військових засудять у Гаазі». Тут є дві речі — нерозуміння, що не будь-який злочин вчинений під час війни є воєнним злочином чи злочином проти людяності. У нас дійсно мало фахівців із міжнародного кримінального права. Друга причина — ціннісна.

Якщо уявити, що окремі представники української армії вчиняли воєнні злочини чи злочини проти людяності, то Україна має бути зацікавлена в тому, щоб розслідувати ці злочини, дати їм належну кваліфікацію і покарати винних. Якщо Україна хоче захистити українських військових, вона має сама проводити такого роду розслідування. Міжнародний кримінальний суд висить як Дамоклів меч — застосовується тільки тоді, коли держава самостійно не може або не хоче проводити ефективне розслідування міжнародних злочинів.

Після того, як Україна подала 2 декларації до Міжнародного кримінального суду у 2014 році, ініціювати розслідування може прокурор Міжнародного кримінального суду за своєю власною ініціативою або жертви цих злочинів, які звернуться до прокурора, будь-яка інша державна громадська структура.

Ми опинилися в дуже цікавій розтяжці — Міжнародний кримінальний суд уже має юрисдикцію і Україна має обов’язок із ним співпрацювати, вони вже можуть відкрити будь-яку справу. Водночас ми не ратифікували Римський статут і маємо тільки обов’язки і не маємо жодних прав. Ми не можемо впливати на хід розслідування тим, що надавати матеріали українською мовою або брати участь в тому, щоб призначати суддів Міжнародного кримінального суду, голосувати за те, щоб виділили більше бюджету на розслідування української справи. Ми в дивній ситуації — у нас одні обов’язки і жодних прав.

Дійсно, міжнародне правосуддя досить відкладене в часі — ми дивимось по справах інших держав, що навіть стадії попереднього вивчення, яка передує розслідуванню, може тривати роками. Це звичайно підриває віру в правосуддя. Можна знайти багато критики на дії Міжнародного кримінального суду, але іншої авторитетної судової інстанції, яка може притягнути до відповідальності та засудити Путіна не існує.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі