Історія Надії Савченко може погіршити ставлення суспільства до інших політв’язнів, – Томак
МЗС вимагає доступу до Сенцова, а російський суд відхилив апеляцію Сущенка: новини про українських в’язнів у Росії обговорюємо з Марією Томак (Медійна ініціатива за права людини)
Нам треба продовжувати говорити про те, що наше завдання – витягти цих людей. Далі вже питання в тому, наскільки українське суспільство сприятливе до таких фігур, бо в нас є дві крайнощі: герой або покидьок, – говорить правозахисниця Марія Томак.
Сергій Стуканов: Наприкінці березня виповниться півтора року, як Роман Сущенко перебуває в ув’язненні в РФ. Нещодавно московський суд відхилив апеляцію захисту Сущенка стосовно продовження терміну перебування під арештом.
Марія Томак: Мені здається, такі справи про так зване шпигунство або державну зраду найскладніше коментувати, бо в нас взагалі немає доступу ні до матеріалів справи (тому що вони засекречені), ні до судових засідань. Єдине джерело інформації для нас – адвокат і якісь його дописи у Фейсбуці або коментарі. Дуже складно з цієї точки зору якимось чином по суті коментувати це.
Ми знаємо, що найближчим часом має початися суд по суті, але він так само буде від нас закритий. Матеріали справи навіть після винесення вироку не будуть доступні, як і в справі Валентина Вигівського.
Мені здається, позиція міжнародної спільноти щодо справи Романа Сущенка є доволі однозначною. Багато хто заявляв про те, що це політичне переслідування, його ім’я називалось в кількох резолюціях. В принципі, ні в кого не виникає сумніву, що все-таки справа не є шпигунською, а є політичною.
Сергій Стуканов: Рівно за тиждень відбудуться попередні слухання у справі Романа Сущенка, але про що саме – інформації буде катма?
Марія Томак: Її взагалі не буде. Ми знаємо, що висунуто обвинувачення в шпигунстві. В якому саме шпигунстві, що саме інкримінується, на кого шпигував – ми, на жаль, не матимемо цієї інформації.
Ще важливий момент – заяви про тиск на Романа Сущенка. Адвокат Марк Фейгін заявляв про це. На жаль, це не дивина для російських справ.
Я не знаю, скільки саме триватиме цей процес, бо це буває дуже по-різному. Але хочу звернути увагу на те, що Москва, де утримується Сущенко, буде одним із міст, яке прийматиме Чемпіонат світу з футболу влітку. Не знаю, чи до того завершиться процес. Але мені здається, на цьому варто наголошувати. Москва, потім Ростов (через Ростов пройшла ціла плеяда політв’язнів, деякі там зараз перебувають), Краснодар (де зараз утримується Павло Гриб і, за деякою інформацію, туди була етапована ще одна людина). В таких містах, де незаконно судять наших громадян, відбуватиметься футбольне свято.
Читайте також: Політв’язень Сущенко привітав зі святами своїх колег та Порошенка
Лариса Денисенко: Що розповідає адвокат Романа? Наскільки він відкритий говорити з родичами, з правозахисним середовищем?
Марія Томак: Я з Марком Фейгіним, як правило, особисто не спілкуюся, більшою мірою ми спілкувались, коли був процес над Вигівським. У адвоката підписка про нерозголошення – якщо не помиляюсь, за розголошення може настати кримінальна відповідальність. Навряд чи хтось буде так ризикувати. Але принаймні є можливість отримувати інформацію про те, в якому стані людина, чи чиниться на неї тиск. І випадок із Романом Сущенком якраз такий, коли тиск чиниться – очевидно, щоб примусити його «зізнатися» в тому, що він шпигун, збирав і передав комусь розвіддані.
Лариса Денисенко: Нещодавно на Літературному салоні в Парижі Ірена Карпа нагадала президенту Франції, що є знаковий політв’язень, подарувала йому книгу оповідань Олега. Міністерка культури тоді сказала, що вона знає про цю ситуацію.
Але ситуація така, що поки нікого туди не пускають. Як це можна змінити?
Марія Томак: Сьогодні (20 березня – ред.) була чергова заява нашого МЗС з вимогою допустити до Олега представників українського консульства. Це системна історія, Росія продовжує наполягати, що Сенцов є громадянином РФ і на цій підставі не допускати до нього консулів.
За інформацією сестри Олега, в нього погіршується здоров’я. Умови тримання, кліматичні умови, погане харчування, ті тортури, через які він пройшов – це все, звичайно, не покращує його стан здоров’я. З іншого боку, немає тієї ситуації, яку рознесли в медіа, щодо його отруєння радіоактивними речовинами.
Сергій Стуканов: Якою мірою Олег має можливість отримувати медичну допомогу?
Марія Томак: Тут зусилля передусім докладаються з боку родини, яка намагається передати якісь передачі з продуктами. Звичайно, говорити про якусь підтримку здоров’я складно, тому що людина знаходиться в такій кліматичній зоні та в таких умовах, які цьому не сприяють.
Принаймні, наскільки я знаю, якихось гострих ситуацій, у яких Олегу потрібна була допомога, поки що, на щастя, не виникало. Але є інші випадки та факти, коли іншим в’язням така допомога не надається. Історія з Павлом Грибом дуже добре це ілюструє.
Лариса Денисенко: Чи не відчуваєте ви, що немає сенсу обговорювати правові позиції в цих ситуаціях, зміцнення захисту, бо тут більше йдеться про те, що це фактично політичний торг, заручниками якого стало багато наших громадян?
Марія Томак: В цьому контексті, мені здається, треба прокоментувати також історію з Надією Савченко. Я не коментуватиму з точки зору обвинувачень, які висуваються, а зауважу, як вся ця історія рикошетом б’є по інших.
Формується таке ставлення: «та там всі консерви ФСБ-шні, навіщо нам їх витягати, вони будуть інкорпорувати своїх шпигунів сюди?!» Мені здається, це загрозлива історія.
Читайте також: Україна вимагає від РФ негайного доступу до Сенцова
І без того ми стикалися з труднощами, яким чином цих людей сприймають в Україні деякі представники правоохоронних органів та спецслужб.
На жаль, думаю, ця історія може погіршити ситуацію. Нам треба продовжувати говорити про те, що наше завдання – витягти цих людей, а далі вже питання в тому, наскільки українське суспільство сприятливе до таких фігур, бо в нас є дві крайнощі: герой або покидьок.
Повертаючись до вашого питання, я особисто вважаю (і ми так працюємо), що ми маємо робити максимум на всіх можливих фронтах. І адвокати – це напрямок, із яким постійно працюємо, ми вважаємо, що в кожної людини має бути незалежний адвокат – принаймні як зв’язок із родиною, із правозахисним середовищем, із зовнішнім світом.
Є справи, де адвокат відіграє певну роль, сприяє тому, що знімаються абсурдні звинувачення або коли людина заявляє про застосування до неї тортур. Тому це важливо і не варто цим нехтувати. Адвокат має можливість збирати документи, які ми потім можемо аналізувати і розуміти, хто причетний до незаконного переслідування наших громадян.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.