У студії з доктором філологічних наук Олександром Пронкевичем говоримо про те, що таке «каталонський сепаратизм» та його історичні й культурні передумови.
Сергій Стуканов: На даний момент Конституційний суд Іспанії призупинив дію прийнятого парламентом Каталонії закону про проведення референдуму. Каталонці мали провести референдум першого жовтня. Що на сьогоднішній момент становлять каталонці?
Олександр Пронкевич: Проблема, чи є Каталонія нацією, відіграє дуже велику роль в оформленні певних політичних рухів. Я був у Іспанії ще в 2004-2005, тоді була дискусія, чи можна визнавати Каталонію нацією. І вони домовилися до того, що каталонський парламент проголошує, що Каталонію треба визнати нацією, а іспанський централістський вважає, що Каталонію не можна вважати нацією.
Але взагалі-то, якщо застосовувати визначення Бенедикта Андерсона і його формулу «уявлена спільнота», то вимушений визнати, що Каталонія підходить під це визначення. Це створює велику проблему для іспанської Конституції, бо в цій Конституції 1978 року записано, що слово «нація» вживається тільки відносно самої єдиної Іспанії.
Це питання існує давно, ці люди, які просувають ідею відокремлення, наполегливо йдуть до певних політичних подій.
Сергій Стуканов: Наскільки відрізняється каталонська мова?
Олександр Пронкевич: Це самостійна романська мова, яка помітно відрізняється від кастильської. Кастильською в Іспанії називають іспанську мову, тому що вона пов’язана з історичними регіонами, спочатку Стара, Нова Кастилія, зараз Кастилія-і-Леон, Кастилія-Ла-Манча. Є ідея, що саме Кастилія колись створила Іспанію, тому кастильська мова — вона іспанська. Але каталонська мова не менш давня, ніж кастильська. Каталонська література існує з часів Середньовіччя, вона абсолютно розвинена, а мова покриває всі галузі людського існування.
Повну версію розмови з доктором філологічних наук слухайте в доданому звуковому файлі.