Казати, що незалежність нам дісталася без крові й без зброї, не варто — Василь Павлов
Незалежність і зброя — чи буває одне без іншого?
Говорили про українську мілітарну історію з Василем Павловим, істориком, головою ГО «Центр мілітарної історії».
Василь Павлов: Якщо говорити про отримання Україною незалежності в 1991 році, то маємо казати про те, що було до і після. Конкретно день 24 серпня 1991 року обійшовся без крові, незалежність була проголошена без застосування зброї. Але Україна йшла до незалежності дуже нелегким, тернистим шляхом. Рано чи пізно в Україні мало статися те, що сталось у 2014 році. Ми мали заплатити цю ціну за незалежність. У 2014 році настав наш час, час нашого покоління сплатити ціну незалежності. Казати, що незалежність нам упала без крові й без зброї, не варто.
Про мілітарну історію українського козацтва
Василь Павлов: Тема козацтва є в доброму розумінні міфотворчою. Від доброго міфу ми дуже легко скочуємось в міф злий. Історія козацтва як явища набагато цікавіша. Ми заганяємо себе в ті рамки, які нам визначила довготривала історія сприйняття козацтва. Як тільки ми починаємо вказувати на те, що козаки не носили шаровари, що не всі козаки мали чуба, що вони не ходили з голим торсом і т.д, це сприймають, ніби ми їх засуджуємо. Це відразу накаляє ситуацію.
Козаки — універсальні фахові воїни свого часу. Зводити їх до якогось утилітарного міфу дуже і дуже неправильно. Потрібно говорити про козацтво в усьому його мілітарному спектрі, про участь козаків у європейських війнах, у протидії Московії і спільних з Московією походах.
Про популяризацію військової традиції
Василь Павлов: Про це однозначно треба говорити, але фахово, ґрунтовно і з різними верствами населення, не ображаючи нікого, намагаючись роз’яснити людям, де вони помиляються. Розповідати, популяризувати, якоюсь мірою пропагувати, тому що мілітарна історія завжди є інструментом державної пропаганди. Поставте питання в іспанській армії, чи треба вам знати історію іспанською армії? У кращому випадку на вас подивляться як на людину, яка, можливо, перепила сангрії.
У більшості держав військові, коли складають заліки, мають обов’язково мотивувати це історичними прикладами. Так само наші військові, сподіваюсь, з часом зможуть мотивувати свої рішення не тільки зі світового досвіду, а й з досвіду мілітарної історії України. Таких прикладів більш ніж достатньо.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі