Кембриджська та Оксфордська спільноти оголосили тревел-грант ім. Богдана Сольчаника

Про ідею створення тревел-гранту та умови участі в конкурсі розповіли Аліна Свідерська, президент Кембриджської спільноти України та Мирослава Хартмонд, наукова співробітниця Оксфордського університету.

Тетяна Трощинська: Що передбачає цей тревел-грант? Для кого він і чому ви вирішили його запровадити?

Мирослава Хартмонд: Влітку минулого року до мене звернулися представники громадської організації «Родина Героїв Небесної сотні», щоб я взяла участь у створенні відзнак для п’яти молодших героїв Небесної сотні, які загинули на Майдані.

Богдан Сольчаник, якому було всього 27 років, був одним із наймолодших героїв. Я запропонувала вшанувати його пам’ять створенням тревел-гранту, який дасть можливість молодим українським дослідникам, науковцям взяти участь у міжнародній науковій конференції або в Оксфорді, або в Кембриджі.

18 лютого було підписано меморандум, підписантами стали представники ГО «Родина Героїв Небесної сотні», Кембриджська спільнота випускників, Оксфордська спільнота випускників в Україні та наразі приймаючою стороною вже є коледж St Edmund Hall Оксфордського університету. Таким чином ми хотіли надати можливість українським науковцям стати науковими дипломатами. На роботи Богдана Сольчаника посилаються, він активно брав участь у міжнародному науковому житті. Тому, нам здається, це гідний спосіб зробити так, щоб його ідеї не вмирали і його ім’я жило.

Тетяна Трощинська: Чи є якісь обмеження за віком, за фахами?

Аліна Свідерська: Це конкурс, який передбачає два етапи. Перший етап –  людина сама подається на конференції в Кембриджі або в Оксфорді. Обмежень майже нема, бо ми хочемо заохотити будь-яких українських науковців, академіків та вчених, щоб вони цікавилися конференціями в Кембриджі або в Оксфорді. Ми будемо допомагати з інформацією, як і де шукати. Вчора ми проводили відкритий захід, будемо робити ще і допомагати людям шукати конференції.

Коли людина подалася на конференцію, отримала підтвердження від організаторів, що вона пройшла, до 1 липня людина, яка потрапила на конференцію, може податися до нас на тревел-грант, і ми будемо розглядати анкети людей, яким зможемо профінансувати цю поїздку.

Василь Шандро: А хто фінансуватиме?

Аліна Свідерська: По-перше, хотілося б сказати про дуже активну позицію ГО «Родина Героїв Небесної сотні», за допомогою якої все це створилося. А ми запропонували створили благодійний захід по збору коштів на такий грант. І в грудні ми робили різдвяний вечір оксфордської та кембриджської спільноти і там зібрали кошти.

Тетяна Трощинська: А чому саме долучився St Edmund Hall?

Мирослава Хартмонд: Професор Кіт Гал – біолог, займається вивченням тропічних хвороб. Він багато подорожує світом, дуже часто буває в Африці. У нього дуже активна позиція щодо залучення до його коледжу міжнародних студентів. І професор вже декілька років стежить за подіями в Україні, він небайдужий до того, що тут відбувається. В його коледжі навчається декілька українців, яких він активно підтримував під час наших подій. Декілька років він працює над тим, щоб заснувати у цьому коледжі повну стипендію на навчання українського студента, бо такої наразі нема в Оксфорді.

Оскільки я була залучена до процесу створення відзнаки і оскільки ми із професором Галом багато років спілкуємося на цю тему, ми вирішили зробити такий перший крок, щоб об’єднати наші зусилля і наблизити Оксфорд та Кембридж до України.

Василь Шандро: Скільки людей зможуть скористатися такою можливістю, як визначатимуть переможців?

Аліна Свідерська: Ми передбачаємо, що цього року буде дві людини. Коштів, які ми зібрали, має вистачити на переліт, візу, проживання, витрати на місці. Наступного року може бути й більше, якщо все вдасться.

У меморандумі ми прописали всі правила проходження конкурсу. Умови конкурсу є на сайті ГО «Родина Героїв Небесної сотні». Буде конкурсна комісія, до якої входять представники ГО, Кембриджської та Оксфордської спільноти, ми будемо долучати спеціалістів із окремих тематик, які допомагатимуть проаналізувати анкету.

Тетяна Трощинська: Якщо говорити про самого Богдана Сольчаника, розкажіть більше про нього. Ви вже сказали, що він був відомим та цитованим в європейській спільноті.

Мирослава Хартмонд: Про його загибель я дізналася, коли була в Оксфорді. Богдан Сольчаник мав активну громадянську позицію, а також займався виборчими процесами в малих містах. Він не зміг захистити свою докторську дисертацію у Варшавському університеті, бо, на жаль, його життя було перерване. Але він її готував і був уже на фінальній стадії.

Василь Шандро: У вимогах є пункт про те, що учасник конкурсу має поділяти цінності Революції гідності. У який спосіб це перевірятиметься? І чому це важливо?

Аліна Свідерська: Складно відповісти, як це буде описуватися. Не хочеться, щоб людина просто писала на папері: «Я підтримую Революцію». Одним із документів буде резюме, за яким вже видно, наскільки людина активна і де бере участь. Якщо людина активна в соціальному житті, займається благодійною діяльністю, пише статті та бере участь у різних конференціях, зрозуміло, що вона відкрита і в неї є якісь правильні цінності. Скоріше за все, ми будемо контактувати з людьми, щоб зрозуміти, яка людина не лише на папері, але й в житті.

Тетяна Трощинська: Що є цінностями Революції гідності для вас?

Мирослава Хартмонд: У мене, перш за все, можливість кожної людини максимально реалізуватися у своїй професійній сфері. І також прозорість вибору кадрів, просування за кар’єрними сходинками. У науковій сфері – це можливість бути почутим, побаченим, прочитаним.

Василь Шандро: Запит у молоді на отримання освіти за кордоном за останні кілька років підвищився?

Аліна Свідерська: Тенденція зростання є, цьому сильно допомагає наявність стипендій на навчання. Навчання дуже дороге, і 5-6 років тому стипендій було не так багато. Зараз є Chevening –  це стипендія британського уряду. Вони збільшили кількість людей: раніше було 2-3 людини, зараз кожного року їздить 11-12. Є стипендія «Всесвітні студії». В Кембриджі разом із університетом вони можуть покрити навіть 100% навчання. Тому ми заохочуємо дивитися, які стипендії є, і їхати за ними.