Керівництво Генпрокуратури саботує розслідування злочинів проти Майдану, - активістка

Олександра Матвійчук: У нас є три проблеми, які супроводжують саме розслідування і судовий розгляд. По-перше, щоб завалити розслідування треба нічого не робити. Основним суб’єктом в даному випадку є Генеральна прокуратура. І тут треба розрізняти управління, яке займається розслідуванням і керівництво Генеральної прокуратури, тому що складається враження, що їхні функції суперечать одне одному.

Коли є важливі розслідування, створюється спеціальний підрозділ, слідчим має бути дана професіональна незалежність, і підрозділ має бути відповідно оснащеним.

Наразі ми маємо підрозділ, який налічує 63 особи, 53 з них працюють, і тільки 18 людей займаються розслідуванням Євромайдану. Тобто 18 людей розглядає 2 тис. епізодів без комп’ютерів. Крім того, слідчі ще й координуються не штабом , а лише однією людиною.

По-друге, розслідуванню чиняться перепони. Зокрема, з боку керівництва Генпрокуратури. Було створено спеціальне управління, яке розслідує «нерозслідування». Це управління викликає слідчих, що займається розслідуванням і забирає їхній час на допитах.  Його очолює Нечипорук – як раз та людина, яка завалила основне розслідування, перебуваючи на своїй посаді.

По-третє, наявність  комплексних проблем в правоохоронних органах і органах судової влади. Тут можна говорити про саботаж з боку Генпокуратури, МВС. Якщо казати про МВС, то хочу зазначити, що одна з рекомендацій «Євромайдан–SOS» полягала в тому, щоб повторно зробити службові розслідування по знищенню документів під час Євромайдану. Встановити, куди ділись ці документи неможливо, але ніяких кадрових висновків також не було.  Хто винен у зникненні документів, досі невідомо. Це явний саботаж.

На жаль, ми не обійдемось без створення якогось спеціального міжнародного елементу в нашому розслідуванні.

Лариса Денисенко: Власне про це і сказав Крістос Джакомопулус, який оголошував звіт міжнародної дорадчої групи Ради Європи, бо не забезпечено незалежність ведення слідства. Наразі виходить так, що люди проти яких є підозри, розслідують ці підозри стосовно себе самі.

Олександра Матвійчук: Очевидно, що так і є. Дідюк, Янишевський – тільки зараз їм пред’явлена підозра. Дідюк і досі на посаді, йому пред’явлена підозра за злочини 30 листопада; Янишевскому нещодавно була пред’явлена підозра у вбивствах 20 лютого. До цього часу вони спокійно знаходились на посаді, тобто не лише отримували зарплатню, а й мали можливість знищувати докази, тиснути на свідків.

Ірина Славінська: Якщо запросити до слідчої групи міжнародних фахівців і експертів, чи є процедура, за якою це мало б відбуватися? Чи не може це затягнути процес іще більше?

Олександра Матвійчук: Тут мова має йти про вибір моделей і принципів, на яких фони функціонують. На круглий стіл у Верховній Раді ми запросили колишнього прокурора Міжнародного кримінального суду і власне було представлено огляд різних можливих моделей міжнародного розслідування. На жаль, ажіотажу серед депутатів не було. Але теоретична можливість існує. Це стосовно вибору моделі.

Стосовно вибору принципів, це має бути не просто мандат міжнародної дорадчої групи Ради Європи, яка скаже, що все погано. Ми маємо мати такий елемент, який матиме право контролювати слідство.

Лариса Денисенко: Хто міг би це забезпечити? Коли мова йде про політичну волю, так чи інакше все замикається на президенті та уряді. Які інструменти та персоналії треба задіяти? Бо суспільству потрібен результат…

Олександра Матвійчук: Суспільство має вимагати результати. І не лише на річниці. Суспільство має вимагати чогось конкретного, пропонувати якісь системні рішення. Органи мають не займатись лише політичним піаром.

Ірина Славінська: Зараз з’являються деякі гучні імена. Зараз екс-міністра юстиції Олену Лукаш допитують в якості свідка. Що це на ваш погляд за індикатор? Її дійсно довго розшукували?

Олександра Матвійчук: Лукаш говорить, що вона не переховувалась. Перевірити це, або спростувати, я не маю можливості. Зараз суд розглядає лише справи виконавців. Ланцюг наказів до високопосадовців не розкручений. Для мене показником щирості влади буде якість матеріалів, переданих до Інтерполу. Коли Інтерпол відкриє проти колишнього оточення Януковича справи і вони не зможуть виїхати з Росії.

Інколи, коли дивимось, як погано як працюють наші слідчі, стає страшно, що потенційно, коли у суді буде сидіти Янукович, він буде виправданий, якщо оплатить собі найкращих адвокатів-професіоналів. Виникає відчуття несправедливості. Це показник політичної волі, знайти професіоналів. Нам потрібні професіонали, які хочуть увійти в історію.

Непокаране зло зростає. Беркут, коли на блокпостах в зону АТО, зустрічає і б’є журналістів, каже, що якщо їм за Майдан нічого не було, то й за це не буде.

Лариса Денисенко: Поки ми спостерігаємо низовий рівень розслідувань. Чи можна на цьому рівні очікувати пришвидшення? Щось взагалі можна зробити?

Є дві складові цього важкого запитання. По-перше, як повернути довіру людей до правових механізмів. Це питання тільки реформ. І, по-друге, як можна повернути довіру на прикладі конкретних справ Євромайдану. Тільки суспільство може змусити цей низовий рівень рухатися, зокрема, ходити на суди, ставити питання генпрокурору, президенту.