Говоримо з Олександром Петришиним, президентом Національної академії правових наук України. Це за його підписом, а також за підписами ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Василя Тація і голови Харківської облради Сергія Чернова, надіслані рекомендації Верховній Раді щодо вдосконалення законопроектів про внесення змін до Конституції, реформування місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою, законодавства про місцеві вибори. Рекомендації — результат круглого столу, проведеного цього місяця в Харкові.
Андрій Куликов запитав, чому в рекомендаціях місцеве самоврядування визначено як підсистему публічної влади.
Олександр Петришин: Корені цієї проблеми тягнуться з радянських часів. Там була така ідея, що влада належить державі, а місцеве самоврядування — якийсь виконавський механізм, але нібито принципово не можна говорити про те, що вони мають якусь владу, можуть що-небудь вирішувати. Звідси був такий нерівний статус між державними органами і органами місцевої влади. Цей нерівнозначний статус до сих пір зберігається.
Відповідно до європейських стандартів, є держава як публічна влада в масштабах всього суспільства, і органи місцевого самоврядування як органи влади на території. І вони між собою взаємодіють. В цьому сенсі вони рівнозначні.
Харківщина — це своєрідне поле для проведення в хорошому сенсі соціальних експериментів. Я не думаю, що Харків став центром опору реформи, місто намагається поєднати науку та врахування того, що саме вже працює на користь територіальної громади.
Є пропозиція відмовитись від терміну «селище міського типу». Це було дещо надумано, пов’язано з процесами індустріалізації в країні, зараз немає такої потреби.
Слухайте розмову в аудіофайлі