Хто запропонував перейменувати «Дорогожичі», хто про це повідомив і що це означає?

У центрі розповіли, що передали відповідне звернення меру Києва Віталію Кличку. Там обіцяють, що всі витрати, пов’язані із процесом перейменування, покриє благодійний фонд.

«Така ініціатива пов’язана із тим, що станція метро «Дорогожичі» розташована безпосередньо на історичній території урочища Бабин Яр – місця пам’яті, де у 1941-1943 роках відбулася одна з найбільших трагедій Голокосту. Саме тут здійснювалися масові розстріли, в яких, за даними істориків, загинуло близько 100 тисяч людей різних національностей та віросповідань – євреїв, українців, ромів, радянських військовополонених, пацієнтів психіатричної лікарні», – заявили в центрі.

Крім того, на території урочища планують збудувати меморіальний центр. Таким чином, перейменування станції метро спростить навігацію у місті, переконані активісти

Медіааналітикиня Олена Захарченко опублікувала допис на своїй сторінці у Фейсбуці, де написала про те, що першими про перейменування станції метро «Дорогожичі» на «Бабин Яр» написали «Українські новини», «Страна ЮА» та «десяток зливок проросійського спрямування».

Даними висновками аналізу ми попросили поділитися і з нами.

Олена Захарченко: Інформація була поширена досить дивно, тому що «Українські новини» і «Страна» відомі своїми проросійськими настроями, і опублікували цю новину ще до того, як був поширений прес-реліз Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». І якщо проаналізувати всі медіа, в яких ця новина поширювалася, це, в першу чергу, інформагенції  і проросійські медіа. Великі проукраїнські медіа цю інформацію не поширюють взагалі. Плюс у Фейсбуці цю інформацію поширюють такі блогери з яскраво проросійськими поглядами.

Це все може говорити про те, що російська сторона зацікавлена в найширшому поширенні цієї самої інформації, не знаю, для яких цілей, але вони зацікавлені у тому, щоб якомога більше людей почали про це говорити.

Також ми запросили обговорити цю тему виконавчого віце-президента Конгресу національних громад України Йосипа Зісельса.

Йосип Зісельс: Ідея перейменування сама по собі не добра і не погана. Річ у тому, в якому контексті вона нам подається – хто пропонує? Так званий Меморіальний фонд Голокосту «Бабин Яр». Це відомий проєкт, який з 2016 року намагається бути втіленим в Україні. Його ініціатором є два великих бізнесмени – Михайло Фрідман і Герман Хан. Вони заробляють гроші в Росії, можливо, в них є там і інше громадянство – британське чи ізраїльське – я не знаю. Але це бізнесмени російські, вони саме там заробляють свої гроші. І в мене вже чотири роки є ціла низка питань, на які немає відповідей. Тому, якщо ця організація щось пропонує, я повинен подивитися на контекст більше, ніж на саму назву.

Але можна поговорити і про назву. По-перше, є українська концепція облаштування Бабиного Яру. Вона набагато більш широка, ніж ця, що запропонована тією приватною організацією. Вона передбачає меморіальний парк на всій території Бабиного Яру і всіх цвинтарів, які є поруч. Крім меморіального парку, повинно бути два музеї. Музей пам’яті жертв Бабиного Яру і український музей Голокосту, які віртуально пересікаються в точці Бабиного Яру. Це дуже гідна концепція, вона бережно відноситься до того, що там дуже багато цвинтарів і що не можна просто копирсатися в землі, кудись вивозити кістки, як це було, до речі, коли будували ту саму станцію «Дорогожичі».

Отже, пропонують зробити назву метро Бабин Яр замість «Дорогожичі». В Києві проживає близько 50 тисяч єврейського населення. У нас своя етнічна і національна пам’ять. Коли я буду їхати в метро і буде оголошення, що наступна станція «Бабин Яр», мені буде моторошно. А людям, які будуть поруч їхати і в яких немає цієї пам’яті, буде байдуже. То треба подумати, як буде на людей, особливо похилого віку, впливати оголошення в метро, що це станція «Бабин Яр».

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.