Хворими займалися хірурги або цирюльники без освіти — Людмила Ващук про середньовічну медицину

Говорили з Людмилою Ващук, кандидаткою історичних наук, керівницею громадської організації «Symbolon. Центр середньовічних та ранньомодерних студій».

Людмила Ващук: Чому медицина? Насправді це не пов’язано з епідемією коронавірусу ніяк, а з тим, що вже два роки займаюся цією темою. Збіглося, що на фоні карантину я продовжую займатись цією темою.

У Західній Європі у Середні віки були університети, в університетах були медичні факультети, де вивчали латину, медичні трактати, при університетах були бібліотеки. На теренах України не було вищої освіти, а лікарні були в основному при монастирях і церквах. Тогочасні західноєвропейські лікарні лише в пізньому Середньовіччі і в Ранньомодерний час — XVI століття починали ставати більш світськими.

Тема Середньовічної медицини дуже велика. Попри те, що тема міфологізована, насправді знань дуже багато, бо збереглися джерела. Середньовічна медицина була доволі складна, хоча той світогляд значно відрізнявся, відрізнялися можливості медиків ставити діагноз.

У Середньовіччі медики були двох типів — це лікарі, випускники вищих навчальних закладів.Вони ставали медиками. Такі медики не мали права здійснювати хірургічних втручань.
Виникає питання, хто ж тоді займався тими хворими, які мали певні травми. Цим займалися хірурги або цирюльники. Вони були нижче рангом, не мали вищої освіти, але повинні були мати ліцензію здебільшого.

Якщо ми говоримо про прийом у середньовічного медика, то перше, про що треба говорити — з чим хворий хотів потрапити до лікаря. Якщо це була травма, то йдеться про прийом у хірурга. Якщо говорити про прийом із інфекційною хворобою, чи хворобу певних органів, то потрапляли на прийом до лікаря, який мав вищу освіту, знав латину. Лікарі теж, звісно, були різної кваліфікації, різного рівня.

Також потрібно говорити про те, де відбувався прийом. Сьогодні ми ходимо в клініку, а тоді були різні умови, залежно від того, хто пацієнт. Якщо говорити про жителів середньовічного міста, то вони могли піти в міську лікарню, яка була при їх церкві.

Зрозуміло, що лікар не мав лабораторії, як сьогодні, де можна здати аналіз і дізнатись, чи є запалення. Були декілька методик, яким чином лікар міг визначити хворобу і призначити лікування. Наприклад, по зовнішньому вигляду. Що цікавило середньовічного медика? Якщо людина була роздратована, знервована, це означала, що в ній забагато жовтої жовчі.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS