З відкритих джерел
Гість студії – експерт у сербських справах та ситуації на Балканах Віталій Мартинюк.
Андрій Куликов: Скажіть будь ласка, а чому ми так багато уваги приділяємо Сербії? Країна далеко, вона не така важлива в європейському масштабі, вона , до речі, не є членом Європейського Союзу, на який так орієнтується Україна. Звідки така зацікавленість до сербських справ?
Віталій Мартинюк: Україна зараз в цілому приділяє дуже багато уваги всім європейським країнам, особливо де проходять вибори, і де можливі зміни політичного естаблішменту і його крен в бік Росії. Чому? Тому що Російська Федерація теж фактично давно вже працює активно в Європі в цілому і на Балканському півострові зокрема, і Сербія вважається ключовим партнером Росії на півострові. Я б сказав навіть – таким плацдармом для поширення російського впливу, тому що після приєднання Чорногорії до НАТО, а залишилася тільки ратифікація Іспанією Угоди про приєднання, Сербія фактично буде в оточенні країн, які є членами Альянсу, і практично більшість сусідів-країн західних Балкан – це є країни Європейського Союзу. Західні Балкани завжди були під пильним оком Європи, тому що Балкани були, зараз от є така аналогія, що Балкани несуть якусь можливу потенційну загрозу. Це, звичайно, пов’язано із тим, що на початку 90-х років там були досить жорстокі балканські війни, жорстокі зіткнення, які супроводжувалися тисячами загиблих, в тому числі і мирних жителів, які супроводжувалися сотнями тисяч внутрішньо переміщених осіб, тому регіон вцілому нестабільний.
Андрій Куликов: В результаті яких, до речі, змін зазнала і політична мапа того регіону.
Віталій Мартинюк: Так, і можна сказати, розпочалося з Болгарії, з Греції, власне. Потім Болгарія. І нещодавно спостерігали, за тиждень до сербських виборів, позачергові парламентські вибори в Болгарії, де прозахідна партія «Герб» знову набрала більшість, але не таку вже стійку, як їй хотілося б самостійно вже сформулювати коаліцію, і от ідуть оці зміни політичних мап. Чергові президентські вибори в Сербії не змінили політичну мапу в країні, при владі залишається сербська прогресивна партія, попередній президент був її лідером, власне він її створив. Тепер нинішній лідер партії вже буде обіймати посаду президента. Більшість в парламенті сербської Прогресивної партії і вони вже формують уряд із місцевими соціалістами.
Любомир Ференс: Ми говоримо про Олександра Вуйчича.
Віталій Мартинюк: Так.
Любомир Ференс: Про нього, і взагалі про його курс. Він проголошує курс на євроінтеграцію, однак виступає за збереження тісних зв’язків із Росією. Ви можете пояснити, як це можна практично реалізувати зараз в сучасних умовах?
Віталій Мартинюк: Це маневри особисто Вуйчича, який прагнув отримати владу, який прагнув перемогти на президентських виборах, і тому він зібрав у своїй програмі всі гасла, максимум на скільки міг, для того, щоб залучити на свою сторону і проросійський електорат , і проєвропейський електорат, і таким чином, він отримав перемогу в першому турі, тому що його супротивники, які сильно відстали від нього, – це Сага Янчич, який набрав близько 16% голосів, він відверто прозахідний. Інший його противник – це Владислав Шешель – Лідер сербської Радикальної партії, який відверто проросійський і закликає розірвати всі стосунки із Євросоюзом, він набрав 4,5%, а от Вуйчичу вдалося поєднати і одну тезу й іншу, і він набрав близько 55%. Тобто це збирання голосів з одного боку. З іншого боку, він намагається розірватися на дві сторони, тому що, якщо ми візьмемо те, що нам болить, а це – конфлікт на Донбасі та окупацію Криму, і коли питання підіймається в міжнародних організаціях, то Сербія голосує так, як потрібно Росії. Приклад – дві резолюції: 2014 року по територіальній цілісності і грудня 2016 року про порушення прав людини у Криму, Сербія стала на бік Росії. Водночас вона знаходиться в процесі переговорів про вступ до Євросоюзу і Брюссель вимагає, щоб Бєлград підтримував зовнішньополітичний курс Євросоюзу, оскільки вона є країною-кандидатом.
Про радіо «Хартія», його програми та мету. Гість — Сергій Жадан, український письменник, креативний директор… Read More
Чому заповіт — це не тільки права та блага? Про це в етері Громадського радіо розповів Юрій… Read More
Тетяна Трощинська обговорює головні новини тижня з публіцистом Віталієм Портниковим. Read More
Заступник голови Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Микола Литвиненко розповідає в… Read More
Що відчуває дитина, коли втрачає близьки? Чого варто уникати, аби не травмувати ще більше? Про… Read More
На Херсонщині окупанти відбирають житло місцевих, навіть попри надані документи про право власності. Деталі розповів… Read More