Коли людей поливають хімікатами, вони змушені протестувати, — Войцехівська

Дмитро Тузов: Концепція реформування державної екологічної інспекції має низку недоліків, зокрема передбачає скорочення штабу.

Алла Войцехівська: Запропонована концепція Мінприроди знищує екологічний контроль, тому що передбачає об’єднання територіальних підрозділів екологічних інспекцій у 10 округів.

Якщо зараз інспектор не може вчасно відреагувати на негативний вплив на довкілля, бо це не відрегульовано законодавством. Об’єднання інспекцій погіршить ситуацію.

Крім того, передбачено скасування планових перевірок для малого і середнього бізнесу. Великий бізнес складає 0,1-0,2% від усіх підприємств, і левову частку впливу на екологію має малий і середній бізнес.

Також пропонується створити шерифів, але вони без лабораторної бази не зможуть визначити забруднення атмосфери, води чи ґрунту.

У Європі і США спочатку є моніторинг, і проводять перевірку тих підприємств, у зоні впливу яких виявлено перевищення певних забруднювачів. У нас інспекція не є суб’єктом моніторингу, лабораторія фактично знищена.

Сергій Стуканов: На Рівненщині люди зіткнулися з тим, що агропромислове підприємство розпилює пестициди просто на села.

Алла Войцехівська: Підприємство «Акріс Агро» розпилює пестициди на 30 сіл Рівненщини вже 2 роки поспіль. Це відбувається як через шланги, так і за допомогою авіації. Ми написали скаргу до державної авіаційної служби, і нам повідомили, що лише капітана гелікоптера притягнули до адміністративної відповідальності.

Пестициди розпилювали за кілька метрів від помешкань людей, бризки були на вікнах. Загинули бджоли, знищено всю городину. Довкола у лісах загинули зайці, і всі свійська птиця також загинула.

Зараз починається нова хвиля. Мешканці надіслали страшні фото, на яких зафіксовані рани, отруєння дітей. Вони звернулися до різних інстанцій, і в 2015 році екологічна інстанція виявила порушення, у 2016 році поїхала на перевірку, здійснила контроль за заявкою самого підприємства, не виявила жодних порушень.

Через два тижні держпродспоживслужба виявила ряд порушень, скерувала всі матеріали до Нацполіції, там порушили кримінальне провадження, але, на жаль, контролюючі органи, які мали б забезпечити людям безпечне довкілля, не зробили цього.

Дмитро Тузов: Люди зверталися до місцевої влади?

Алла Войцехівська: Зверталися. Люди віддали нам цілу папку зі зверненнями, я її відсканувала і відправила у всі можливі служби. Вони раніше скеровували скарги до Генпрокурора, прем’єр-міністра, міністра екології тощо.

Сергій Стуканов: Чи були обговорення концепції реформування державної екологічної інспекції в експертних середовищах?

Алла Войцехівська: Коли ми прочитали на сайті Мінприроди, міністр написав, що були проведені громадські обговорення. Щоправда, жодна громадська організація, яку ми питали, не була присутня на слуханнях. На запит про те, хто був присутній, відповіді ми ще не отримали.

Ми офіційно подавали пропозиції, зустрічалися з експертним колом з РПР і керівником Державної екологічної інспекції. Поки що цих принципових речей не було враховано.

Є ще низка інших речей: на першому місці має стояти моніторинг, має бути посилена матеріально-технічна база. Ми вимагаємо здійснення контролю за тим, які речовини підприємства скидають у довкілля.

Минулого року було забруднено пестицидами територію на Тернопільщині із порушенням законодавства. Було виявлено несанкціоноване виробництво пестицидів на Харківщині і на Київщині.

Дмитро Тузов: Якщо влада ігнорує цілі громади, як вони мають діяти далі?

Алла Войцехівська: Ми готуємо заяви до суду, також звернулися до голови СБУ, тому що у 2015 році на територію України було ввезено 6 вантажівок з невідомими гербіцидами.

Ацетохлор, який використовувала фірма «Акріс Агро», заборонений у 2012 році до використання у країнах ЄС, і в 2013 році ― у Росії і Білорусі.

Україна може стати майданчиком для захоронення небезпечних токсичних речовин.

Ці заяви ми надсилали до СБУ, до Департаменту виявлення небезпечних матеріалів та екологічних злочинів Національної поліції, до Мінприроди, підготували до Державної регуляторної служби.

Дмитро Тузов: Чи продовжують поливати місцеве населення хімікатами?

Алла Войцехівська: Сьогодні ще не проводиться розпилення пестицидів, але вони вирішили діяти радикально: оскільки держава не захищає громадян від знищення, вони збираються перекривати дороги.

Люди незахищені, вони у відчаї. Коли я переглянула папку з документами — скільки було отруєнь дітей, скільки тварин було знищено, і такі відписки від влади — вони не мають ніякої відповідальності перед людьми, Богом, довкіллям.

Сергій Стуканов: Зволікання пов’язані і з тим, що на місцях немає достатньої кількості лабораторій. Чи передбачає концепція покращення у цьому плані?

Алла Войцехівська: Ця концепція укрупнює лабораторії. Якщо буде викид речовин в атмосферу, лабораторія просто не зможе вчасно виїхати на місце. Ми пропонували, щоб на місцях були районні центри інспекторів-екологів для оперативного реагування.

Фінансування також не передбачається. Можливо, будуть якісь міжнародні гранти, якщо інспекція вступить у стадію реформування. Ми п’ємо забруднену воду, дихаємо брудним повітрям, і цього ніхто не контролює.

Дмитро Тузов: Чи готові активісти піти на службу в екологічну інспекцію?

Алла Войцехівська: До нас зверталися працівники міністерства і Державної екологічної інспекції, щоб ми допомогли із кадрами. Ми готові долучитися, але перш за все, потрібно матеріально забезпечити цих інспекторів.

Ми готові надати пдприємству «Акріс Агро» можливість висловити свою позицію з приводу цієї ситуації.