Коли від українців перестануть вимагати прописку?

З правозахисницею та експерткою з питань адміністративних послуг говоримо про реформу інституту прописки

Ведучі

Євген Павлюковський,

Наталя Соколенко

Коли від українців перестануть вимагати прописку?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_hh_2018-05-05_yankina_dobryansa.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_hh_2018-05-05_yankina_dobryansa.mp3
Коли від українців перестануть вимагати прописку?
0:00
/
0:00

Гості ефіру — правозахисниця Людмила Янкіна та правова аналітикиня, експертка з питань адміністративних послуг Надія Добрянська.

Наталя Соколенко: Багато хто з нас чув від високопосадовців, що прописку скасовано. Багато було рішень, але з нашими гостями ми будемо знову говорити про те саме. Поясніть, чому інститут прописки не скасований, якщо ми знову про це говоримо?

Людмила Янкіна: Впродовж всього терміну незалежності це дуже болюча тема. Навіть після того, як у 2001 році набув чинності закон про свободу пересування і вільний вибір місця проживання, набуло чинності формулювання «реєстрація місця проживання», Україною все ще ходить термін «прописка», тому що дуже багато елементів з прорадянських відносин між людиною і державою ще залишилися. З іншого боку, слово «прописка» просто коротше, його зручніше вимовляти. У нас в Україні вже давно немає інституту прописки, а є інститут реєстрації місця проживання, але люди дуже часто ототожнюють їх, тому що дуже багато елементів старої системи залишилися.

Наталя Соколенко: Відомо, як багато людей зазнають незручностей?

Людмила Янкіна: Навіть якщо людина прописана у Києві чи іншому місці, внутрішньо переміщена особа чи просто внутрішній мігрант має незручності, тому що ти залишаєшся за бортом адміністративних або державних сервісів. Фактично все прив’язано до твоєї реєстрації. Таких людей більше третини. У великих містах це від 5% до 30%. Більше від питань, пов’язаних з реєстрацією, потерпають мешканці великих міст.

Ця третина поділяється на кілька груп населення: внутрішньо переміщені особи, мешканці непідконтрольних територій Луганської і Донецької областей, Криму та Севастополя, внутрішні мігранти, іноземні громадяни, безпритульні, біженці, також ми окремо виділяємо представників ромської національної меншини.

Надія Добрянська: Було дослідження громадської організації «Територія успіху» ще у 2011 році. Приблизно 30% населення — це єдина тверда цифра, яку ми знаємо. Вони робили репрезентативне дослідження по обласних центрах України.

Людмила Янкіна: Важливим моментом є те, що людина, яка не має реєстрації місця проживання, не має бути за це покарана штрафами чи ще чимось. Сама система має бути побудована саме в такий спосіб, щоб людині було зручно засвідчити факт проживання в тому чи іншому місці. За чинною системою реєстрації в Україні на людину покладений обов’язок зареєструватися впродовж певного терміну.

Наталя Соколенко: Які пропозиції наразі обговорюються? Які речі вас лякають у пропозиціях Офісу реформ?

Надія Добрянська: Штрафи в цій пропозиції дуже високі. Для деяких ситуацій це тисячі гривень. Гірше за все, на мій погляд, питання перевірки факту проживання. В цьому законопроекті настільки детально розписана процедура перевірки, що мені здається, що робота слідчих і поліції в інших законах настільки ретельно не прописана. Особа має запросити чиновників органів реєстрації додому, щоб навести докази, що вона мешкає в цьому житлі.

Євген Павлюковський: Який альтернативний варіант пропонуєте ви?

Надія Добрянська: Є декілька поглядів на цю ситуацію. З одного боку, у нас є інтерес розділити будь-які майнові наслідки для власника від того, скільки людей у нього мешкає в житлі.

Людмила Янкіна: Ми хочемо побудувати таку систему, де для власника житла не має бути ніяких ризиків.

Євген Павлюковський: Найближчі рік-два українці навряд зможуть відчути зміни?

Людмила Янкіна: Система буде розроблятися впродовж 1,5 року.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.