facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Коли я розмовляю українською, з Кремля падає цегла, — учасник мовних курсів

Мовне законодавство потрібно розробляти більш ґрунтовно і ставитися до нього аполітично, — А. Розлуцька про недосконале мовне законодавство, яке може бути загрозою для українського суспільства

Коли я розмовляю українською, з Кремля падає цегла, — учасник мовних курсів
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Міністр Культури Євген Нищук підписав наказ про створення Координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах життя. Про специфіку діяльності цього органу у студії «Громадського радіо» розповідає членкиня Координаційної ради Анастасія Розлуцька.

Євген Павлюковський: Якими будуть основні напрямки діяльності цієї Координаційної ради?

Анастасія Розлуцька: Наказ про створення Координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах життя підписав Міністр культури України Євген Нищук у червні цього року. І вже наприкінці червня відбулось її перше засідання.

Туди ввійшли громадські активісти-мовознавці, які об’єдналися навколо ключового питання  — розроблення та просування нового мовного законодавства, яке б відповідало Конституції України та іншим мовно-правовим актам, які регулюють мовну політику у державі. На першому засіданні було вирішено, що цю групу буде координувати Володимир Василик, повноважний посол, викладач Києво-Могилянськї академії. До координаційної ради також увійшли Юрий Гнаткевич, Максим Кобелів, Сергій Оснач, Літинський, Марусик, Шамайда, Курінний — усі громадські активісти, які причетні до творення мовної культури в Україні. 

Євген Павлюковський: Тобто це такий авангард мовного фронту. В якій формі буде існувати Координаційна Рада?

Анастасія Розлуцька: Координаційна рада все ж таки більше як громадська організація. Ми не входимо у штат Міністерства культури.

Ірина Соломко: Тобто у вас не так багато повноважень?

Анастасія Розлуцька: У нас їх немає. Ми розробляємо політичні проекти, які потім можновладці затверджують або ні. У мене великий скептицизм до громадських рад при міністерствах, але, незважаючи на це, зараз є можливість, вплинути на мовну політику завдяки нинішньому міністру культури.

До річниці Конституції України Координаційної ради було звернення до Верховної Ради України, з вимогами до всіх наших можновладців припинити приймати на роботу людей, які не знають державної мови і не послуговуються нею під час виконання своїх службових обов’язків.

Євген Павлюковський: Але ж тоді, наскільки я розумію, подібні рішення будуть стосуватися й іноземних громадян, які в нас працюють на державних посадах? Наприклад, це стосуватиметься Михаїла Саакашвілі і решти посадових осіб.

Анастасія Розлуцька: Очевидно. Але, я думаю, Михаїлу Саакашвілі це не загрожує, оскільки він у своїх виступах дуже часто послуговується українською мовою.

Мовний закон Ківалова-Колісніченка, по якому сьогодні живе Україна небезпечний для українського суспільства. Там є висновок 1999 року Конституційного суду України про тлумачення статті 10 Конституції України, у якій чітко написано, що в університетах поруч з державною мовою може вживатися мова нацменшин. В законі Ківалова-Колісніченка ця норма нівелюється. Там немає превалюючої норми державної мови.

Євген Павлюковський: І Координаційна рада буде намагатися цю норму змінити?

Анастасія Розлуцька: Очевидно, що це буде абсолютно нове законодавство, тому що ніхто не буде міняти чинний закон, бо це як зануритися у болото і почати в ньому порпатися. Мовне законодавство потрібно розробляти більш ґрунтовно і до нього треба ставитися аполітично.

Ірина Соломко: А Координаційна рада буде це робити? Чи є у вас прописаний план діяльності і мета, якої ви хочете досягнути?

Анастасія Розлуцька: Цей план буде прописаний на наступному засіданні, яке відбудеться 14 липня. Оскільки той перелік людей, який я назвала не входять до жодних політичних сил, напевно, ми у своїй роботі будемо послуговуватися тими принципами, якими ми користуємося у наших волонтерських ініціативах. Я, як координатор безкоштовних курсів української мови, можу сказати, що ідея курсів нікого ні до чого не закликати. Ми працюємо лише з внутрішньо мотивованими людьми, які хочуть вивчити українську мову, познайомитись з українською літературою. У нас взагалі були люди на курсі, які не знали про існування сучасної української літератури. 

Ірина Соломко: А скільки людей закінчили курси?

Анастасія Розлуцька: На сьогодні понад 170 слухачів, які отримали сертифікат наших курсів.

Навчальний рік у нас триває 6 місяців і курси проходять у 17 містах України.

Ірина Соломко: Де можна записатися на ваші курси?

Анастасія Розлуцька: У нас є сайт movaua.org.ua і там є розділ «Як потрапити на курси». Потрібно просто вибрати місто, яке вам підходить. Зазначаю одразу, що не у всіх містах у нас є курси, але, якщо буде великий запит у якомусь місті, то ми обов’язково обіцяємо знайти координатора і викладачів. 

Наш курс розпочинається на початку жовтня. У нас викладають викладачі Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Києво-Могилянської академії, Національного педагогічного університету М.П. Драгоманова. Вони працюють на волонтерських засадах. В інших регіонах це викладачі зі шкіл.  

Ірина Соломко: А чого саме ви будете навчати їх на семінарі?

Анастасія Розлуцька: Ми хочемо перейти на більш якісний щабель. Плануємо розробити тести для відбору до груп, різних рівнів складності, і розбити людей на початковий, базовий, середній і достатній рівень знань. Це все буде впроваджено вже в цей навчальний рік з жовтня.

Ірина Соломко: Як ще українську розмовну мову зробити більш популярною? Можливо, ви залучали до процесу її вивчення лідерів думок, зірок?

Анастасія Розлуцька: Це вже колись робила Лепкова Оксана у рамках руху «Не будь байдужим», до якого долучалися зірки. У нас багато відгуків від слухачів курсів. А ще ми робимо, як на мене, дуже цікаву сувенірну продукцію. Наприклад, футболки з надписами: «Фліртую лише українською» або «Коли я розмовляю українською, з Кремля падає цегла». Ця цитата належить слухачу безкоштовних курсів у Запоріжжі.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

«Новини про мобілізацію у РФ можуть означати загрозу для країн Балтії» — Левусь

«Новини про мобілізацію у РФ можуть означати загрозу для країн Балтії» — Левусь