facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Коли я розмовляю українською, з Кремля падає цегла, — учасник мовних курсів

Мовне законодавство потрібно розробляти більш ґрунтовно і ставитися до нього аполітично, — А. Розлуцька про недосконале мовне законодавство, яке може бути загрозою для українського суспільства

Коли я розмовляю українською, з Кремля падає цегла, — учасник мовних курсів
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Міністр Культури Євген Нищук підписав наказ про створення Координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах життя. Про специфіку діяльності цього органу у студії «Громадського радіо» розповідає членкиня Координаційної ради Анастасія Розлуцька.

Євген Павлюковський: Якими будуть основні напрямки діяльності цієї Координаційної ради?

Анастасія Розлуцька: Наказ про створення Координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах життя підписав Міністр культури України Євген Нищук у червні цього року. І вже наприкінці червня відбулось її перше засідання.

Туди ввійшли громадські активісти-мовознавці, які об’єдналися навколо ключового питання  — розроблення та просування нового мовного законодавства, яке б відповідало Конституції України та іншим мовно-правовим актам, які регулюють мовну політику у державі. На першому засіданні було вирішено, що цю групу буде координувати Володимир Василик, повноважний посол, викладач Києво-Могилянськї академії. До координаційної ради також увійшли Юрий Гнаткевич, Максим Кобелів, Сергій Оснач, Літинський, Марусик, Шамайда, Курінний — усі громадські активісти, які причетні до творення мовної культури в Україні. 

Євген Павлюковський: Тобто це такий авангард мовного фронту. В якій формі буде існувати Координаційна Рада?

Анастасія Розлуцька: Координаційна рада все ж таки більше як громадська організація. Ми не входимо у штат Міністерства культури.

Ірина Соломко: Тобто у вас не так багато повноважень?

Анастасія Розлуцька: У нас їх немає. Ми розробляємо політичні проекти, які потім можновладці затверджують або ні. У мене великий скептицизм до громадських рад при міністерствах, але, незважаючи на це, зараз є можливість, вплинути на мовну політику завдяки нинішньому міністру культури.

До річниці Конституції України Координаційної ради було звернення до Верховної Ради України, з вимогами до всіх наших можновладців припинити приймати на роботу людей, які не знають державної мови і не послуговуються нею під час виконання своїх службових обов’язків.

Євген Павлюковський: Але ж тоді, наскільки я розумію, подібні рішення будуть стосуватися й іноземних громадян, які в нас працюють на державних посадах? Наприклад, це стосуватиметься Михаїла Саакашвілі і решти посадових осіб.

Анастасія Розлуцька: Очевидно. Але, я думаю, Михаїлу Саакашвілі це не загрожує, оскільки він у своїх виступах дуже часто послуговується українською мовою.

Мовний закон Ківалова-Колісніченка, по якому сьогодні живе Україна небезпечний для українського суспільства. Там є висновок 1999 року Конституційного суду України про тлумачення статті 10 Конституції України, у якій чітко написано, що в університетах поруч з державною мовою може вживатися мова нацменшин. В законі Ківалова-Колісніченка ця норма нівелюється. Там немає превалюючої норми державної мови.

Євген Павлюковський: І Координаційна рада буде намагатися цю норму змінити?

Анастасія Розлуцька: Очевидно, що це буде абсолютно нове законодавство, тому що ніхто не буде міняти чинний закон, бо це як зануритися у болото і почати в ньому порпатися. Мовне законодавство потрібно розробляти більш ґрунтовно і до нього треба ставитися аполітично.

Ірина Соломко: А Координаційна рада буде це робити? Чи є у вас прописаний план діяльності і мета, якої ви хочете досягнути?

Анастасія Розлуцька: Цей план буде прописаний на наступному засіданні, яке відбудеться 14 липня. Оскільки той перелік людей, який я назвала не входять до жодних політичних сил, напевно, ми у своїй роботі будемо послуговуватися тими принципами, якими ми користуємося у наших волонтерських ініціативах. Я, як координатор безкоштовних курсів української мови, можу сказати, що ідея курсів нікого ні до чого не закликати. Ми працюємо лише з внутрішньо мотивованими людьми, які хочуть вивчити українську мову, познайомитись з українською літературою. У нас взагалі були люди на курсі, які не знали про існування сучасної української літератури. 

Ірина Соломко: А скільки людей закінчили курси?

Анастасія Розлуцька: На сьогодні понад 170 слухачів, які отримали сертифікат наших курсів.

Навчальний рік у нас триває 6 місяців і курси проходять у 17 містах України.

Ірина Соломко: Де можна записатися на ваші курси?

Анастасія Розлуцька: У нас є сайт movaua.org.ua і там є розділ «Як потрапити на курси». Потрібно просто вибрати місто, яке вам підходить. Зазначаю одразу, що не у всіх містах у нас є курси, але, якщо буде великий запит у якомусь місті, то ми обов’язково обіцяємо знайти координатора і викладачів. 

Наш курс розпочинається на початку жовтня. У нас викладають викладачі Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Києво-Могилянської академії, Національного педагогічного університету М.П. Драгоманова. Вони працюють на волонтерських засадах. В інших регіонах це викладачі зі шкіл.  

Ірина Соломко: А чого саме ви будете навчати їх на семінарі?

Анастасія Розлуцька: Ми хочемо перейти на більш якісний щабель. Плануємо розробити тести для відбору до груп, різних рівнів складності, і розбити людей на початковий, базовий, середній і достатній рівень знань. Це все буде впроваджено вже в цей навчальний рік з жовтня.

Ірина Соломко: Як ще українську розмовну мову зробити більш популярною? Можливо, ви залучали до процесу її вивчення лідерів думок, зірок?

Анастасія Розлуцька: Це вже колись робила Лепкова Оксана у рамках руху «Не будь байдужим», до якого долучалися зірки. У нас багато відгуків від слухачів курсів. А ще ми робимо, як на мене, дуже цікаву сувенірну продукцію. Наприклад, футболки з надписами: «Фліртую лише українською» або «Коли я розмовляю українською, з Кремля падає цегла». Ця цитата належить слухачу безкоштовних курсів у Запоріжжі.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

«Догляд за родиною невидимий, і він переважно на жінках»: як війна впливає на економічну незалежність жінок

«Догляд за родиною невидимий, і він переважно на жінках»: як війна впливає на економічну незалежність жінок

Невдачі й успіхи цього тижня Олімпіади та чи дійсно росіян допустять до Паралімпіади під «триколором»

Невдачі й успіхи цього тижня Олімпіади та чи дійсно росіян допустять до Паралімпіади під «триколором»

Як Росія своєю «освітою» тероризує українських дітей на окупованих територіях

Як Росія своєю «освітою» тероризує українських дітей на окупованих територіях