facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Колишні полонені мають повертатись до армії і посилювати її — Наталія Зарецька

Чим відрізняються підходи до реабілітації військових в країнах НАТО і в пострадянській армії? Яким має бути життя після полону, і як Україна може допомагати військовослужбовцям?

Колишні полонені мають повертатись до армії і посилювати її — Наталія Зарецька
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

В студії керівниця офісу уповноваженого президента з питань реабілітації учасників АТО Наталія Зарецька. 

Наталія Зарецька: Сьогодні реально є можливість отримати психологічну допомогу. Але це потребує координації в ручному режимі, коли та ж сама національна гвардія (віддаю належне цьому державному органу, вони чітко знають, що їх військовослужбовці потребують психологічного супроводу) послідовно над цим працює, в індивідуальному режимі домовилися з міністерством соціальної політики про те, що військовослужбовці за чинною програмою можуть бути скеровані до певного санаторію, на базі якого фахівці проводять заходи психологічної декомпресії. Але чи може отримати таку допомогу будь-який військовослужбовець, чи учасник АТО, чи ветеран? Ні. Все залежить від того, як і куди ви потрапите. А для того, щоб була гарантована якість — в нас мають бути стандарти.

В чому взагалі докорінна відмінність ціннісної системи натівських і пострадянських армій? Людина — основна цінність в натівській армії, найбільш потужний актив, а в пострадянській — ресурс. Яка різниця між активом і ресурсом? Актив — може приносити результат, ресурс — теж може бути використано, а може ні. А актив треба залучати, його треба стимулювати. Будь-який військовослужбовець, який пройшов полон — це не списаний ресурс, не потенційний зрадник. Це людина, яка пройшла дуже серйозне випробування, вона отримала унікальний досвід. І якщо вона тут вижила, треба зробити максимум того, щоб людина була спроможна повернутися до армії, посиливши її.

Технології роботи з людьми, які вийшли з полону, виникли у військовій сфері. Реінтеграція — комплекс заходів для того, щоб повернути військового, який був в примусовій ізоляції, до виконання його службових обов’язків. Тому що він тепер не тільки навчений, він ще більш досвідчений. В якихось випадках це неможливо через медичні показання, психологічну травматизацію. Разом з тим, якщо людина розуміє, що вона перебувала в складних обставинах і будь-яка реакція її — це реакція нормальної людини на ненормальні обставини — це їй допомагає швидше розвантажитись.

Повну версію розмови слухайте в аудіофайлі

Поділитися

Може бути цікаво

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка