На зв’язку зі студією – експертка Центру протидії корупції Анастасія Красносільська.
Євген Павлюковський: У законі про Антикорупційний суд з’явилися певні прикінцеві положення, які можуть завадити розгляду певних справ. Ідеться про те, що апеляції щодо справ НАБУ, які зараз вже розглядаються в судах, відбуватимуться у судах загальної юрисдикції.
Анастасія Красносільська: Цими правками влада вигадала, як захистити від відповідальності перед незалежним судом всіх теперішніх фігурантів справ НАБУ. Екс-голова ДФС Роман Насіров, екс-народний депутат Микола Мартиненко, бурштинова мафія Розенблат, Поляков – це все люди, справи яких НАБУ передало до суду. Ці справи не тільки в першій інстанції будуть розглядатися в звичайних судах через телефонне право, але і в апеляції, навіть після створення Антикорупційного суду, залишаться в звичайних судах.
Ірина Соломко: Яким чином міжнародні партнери відреагували на це?
Анастасія Красносільська: Голова комітету з питань правосуддя Руслан Князевич, БПП, фактично бреше нам, що норма щодо апеляції була рекомендацією Венеційської комісії. Це неправда. Венеційсьтка комісія дала роз’яснення і сказала, що цю норму вони не рекомендували.
Те, як ця правка була протягнута, ще раз нам говорить, що це свідома маніпуляція, свідоме введення в оману депутатів. Руслан Князевич не зачитував цю правку перед фінальним голосуванням.
У національному комітеті до останнього моменту велася жорстка дискусія про те, як правильно сформулювати право вето міжнародних експертів. За цією дискусією депутати не помітили, що в тексті рішення пропонується ще якась правка щодо апеляції. Ніхто з керівництва комітету не звернув вголос на це увагу членів комітету.
Євген Павлюковський: Якщо ця правка залишиться в законі про Антикорупційний суд, це буде зараховано Україні як створення Антикорупційного суду?
Анастасія Красносільська: Закон про Антикорупційний суд не буде зарахований, тому що він не створює суд. Щоб створити суд, потрібен ще один законопроект, де має бути одне речення: «Створити Вищий антикорупційний суд з місцезнаходженням у Києві». Його має подати президент.
Без цього законопроекту про створення суду не може йтися про виконання вимог МВФ і не може йтися про отримання наступного траншу МВФ.
Україна ще не виконала всі вимоги. Міжнародні партнери все ще очікують. У разі, якщо другий закон не буде ухвалений, не буде виправлена проблема з апеляцією, міжнародні партнери будуть жахливо обурені, тому що вони шалено втомлені всіма можливими маніпуляціями української влади.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.