Конкурси на найвищі посади держслужбовців мали погану промоцію, — Ващенко
Про конкурси на посади державних службовців та причини невеликої кількості кандидатів на ці посади розповідає голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко
Любомир Ференс: В нас у студії голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко. 1 травня 2016 року вступив у силу закон “Про державну службу”, покликаний, щоб, в обласні державні адміністрації прийшли нові люди — за конкурсом, а не призначені президентом. Також, додалася нова посада — державних секретарів. Служба, яку ви очолюєте, відповідає за обрання цих людей. Пройшло близько восьми місяців з моменту початку роботи вашого агентства і дії закону. Вже було кілька скандалів: і з призначенням держсекретарів, і певних осіб на посади голів обласних держадміністрацій. Як ви взагалі оцінюєте роботу свого агентства?
Костянтин Ващенко: Національне агентство України з питань державної служби працює вже багато років, і коли два з половиною років тому я очолив агентство, я прийшов з ідеєю державної служби. Це було неможливо без прийняття нового закону. І закон, який нам вдалося прийняти спільними зусиллями з громадськістю, за допомогою наших європейських колег, — він охоплює набагато ширші питання, ніж конкурси держсекретарів. Тому що насправді ми маємо побудувати ефективну, політично незалежну, професійну і компетентну державну службу, яка здатна надавати громадянам якісні послуги, продукувати правильні рішення, ефективно реалізовувати державну політику, ті реформи, про які говорять і президент, і уряд, яких очікує суспільство.
Закон, що вступив в силу в травні минулого року, відповідає всім європейським стандартам і практикам. Мені здається, це дуже важливо. Один із ключових принципів реформи полягає в тому, що єдиний шлях вступу на всі посади держслужби — це конкурс. Законодавець визначив параметри, уряд втілив їх у порядок проведення конкурсів. Загалом з травня майже 35 тисяч осіб по всій Україні взяли участь в конкурсах на різні посади. В тому числі, відбулося 109 конкурсів категорії “А”. І тут ви праві: для того, щоби забезпечити об’єктивний і неупереджений добір кандидатів, їх оцінку, законом визначено створення Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Я лише один із членів комісії, загалом їх має бути 12. На жаль, парламент поки не визначився зі своїм представником, тому зараз є лише 11 членів комісії. А завдання агентства полягає в тому, щоби забезпечити організаційну, матеріальну підтримку, надати приміщення, щоби комісія могла працювати.
Євген Павлюковський: Один з головних скандалів був щодо призначення Олексія Савченка, колишнього народного депутата України, головою Миколаївської обласної державної адміністрації. Зокрема, ви як член комісії, давали свій вердикт 11 членів комісії, і ви надали один з найбільших балів.
Любомир Ференс: Давайте нагадаємо, що йдеться про кандидата, який зокрема допустив 45 граматичних помилок у буквально кількох реченнях опису своєї майбутньої діяльності. Миколаївські медіа за кілька місяців до його призначення. І ще він здав тести за шість хвилин. Я нагадаю, що там було 40 запитань. Журналісти робили симуляцію цього тесту, і один з людей за шість хвилин відповів лише на 29 запитань. Прокоментуйте взагалі це призначення. Ви надали цій людині один з найвищих балів.
Костянтин Ващенко: Давайте по черзі. Хочу почати з того, що будь-яка реформа чи процес, як казав Альберт Камю, проходить через певний етап хаоса. І конкурс, про який ви зараз згадали, був першим для комісії. Мушу визнати, що й самі члени комісії ще не мали відповідного досвіду, і з точки зору технічної, організаційної були певні недопрацювання. До речі, якщо порівнювати ту ситуацію з тим, як комісія працює зараз, — це дуже велика різниця.
Євген Павлюковський: Тобто виходить, що це помилка — що людина опинилась на цій посаді?
Костянтин Ващенко: Ні, це не результат помилки. Насправді я радий, що так сталося і це стало предметом обговорення. Хотів би лише сказати, що з того часу ми дещо скоригували сам порядок проведення конкурсу. Коли пан Савченко і інші кандидати проходили три етапи — тестування, розв’язання ситуативних завдань і співбесіда — ситуативні завдання вони презентували усно. І письмовий варіант — це чернетка, яку вони використовували, виступаючи перед членами комісії. До речі, зараз на вимогу, в тому числі, громадськості, оцінка цього етапу у нас відбувається анонімно. Кандидати лише пишуть, нічого не презентують. Це дає можливість більш об’єктивно й неупереджено їх оцінити. Тому він (Савченко — ред.) зробив помилки, але представив гарну відповідь на завдання, яке виконував і гарно продемонстрував себе на співбесіді, і члени комісії саме з цього і виходили.
Євген Павлюковський: Ви бачили, як Олексій Савченко виступає перед камерами медіа?
Костянтин Ващенко: Звичайно, він не Цицерон, це треба визнати.
Любомир Ференс: Але ви кажете, що він блискуче виконав усне завдання. Значить, має бути Цицероном.
Костянтин Ващенко: Розумієте, комісія оцінює 10 компетенцій кандидатів, як це передбачено в положенні, і письмова грамотність та володіння ораторським мистецтвом — це вітається, але воно не є критерієм оцінки. Я не можу зараз згадати, яке завдання він вирішував, але він по суті відповів правильно, і довів, що якщо перед ним як головою адміністрації постане конкретна проблема, він її розв’яже. І, до речі, днями виповнилося три місяці, які президент дав пану Савченку як випробувальний термін, щоби подивитися, що він може. І, наскільки мені відомо, зауважень до його роботи не було, він продемонстрував себе як достатньо ефективного менеджера, і продовжує працювати. Це як раз тішить тих членів комісії, які не помилилися, зробивши такий вибір.
Євген Павлюковський: Здається, були зауваження до його відеопрезентації, яка складалася з двох сторінок і не виглядала дуже переконливою. Знову ж таки, в ній були помилки.
Костянтин Ващенко: Ще раз повторюю, той папірець чи два папірця з помилками, які розійшлися інтернетом, — це, по суті, була його чернетка. Це тези, які він потім виголошував і розширював уже в процесі презентації.
Любомир Ференс: Взагалі процедура обрання включає оцінку доброчесності?
Костянтин Ващенко: Важливе питання. До речі, треба прояснити, що комісія ні за що не голосує в принципі. Взагалі законодавець визначив 10 ключових компетенцій, які оцінюються впродовж трьох етапів конкурсу. На першому етапі — знання законодавства. При розв’язанні ситуаційних завдань оцінюється вміння приймати рішення, управляти персоналом, працювати з інформацією. І ще — компетенція, пов’язана з професійними знаннями. Решта компетенцій — лідерство, комунікація, робота з публічними фінансами і деякі інші — оцінюються під час співбесіди. Кожна компетенція оцінюється по двобальній системі. Тобто член комісії в своїй відомості виставляє той бал, який він вважає за потрібне. Потім члени комісії здають свої протоколи, виводиться середній бал, і далі приймається рішення, чи потрапив кандидат у наступний тур.
Любомир Ференс: Тобто процедура включає оцінку доброчесності чи ні?
Костянтин Ващенко: Ми це питання дискутували. Більше того, ми зверталися до наших європейських колег, в тому числі які працюють експертами програми SIGMA (Support for Improvement in Governance and Management — Ред.), яка є відповідальною за публічне адміністрування реформ у різних країнах, щоб вони поділилися з нами іноземним досвідом: як оцінюється доброчесність, чи оцінюється взагалі, і що ми під цим розуміємо.
Любомир Ференс: А як їх розуміє українська комісія? Вона передбачає чи ні?
Костянтин Ващенко: Ми постійно про це говоримо — як нам зробити процес ще більш об’єктивним і неупередженим. Ми для себе прийняли рішення, що там, де оцінюються особистісні якості кандидата, ми включаємо сюди й доброчесність. Але є тут багато ризиків, пов’язаних з тим, що не всяка публікація в інтернеті є правдивою, є багато маніпуляцій. Будемо відверті: до кожного кандидата може бути різне ставлення, коли деякі політичні сили проти або, навпаки, проштовхують певного кандидата. В цьому вирі інформації дуже важливо відділяти зерна від полови.
Євген Павлюковський: Пане Костянтин, а ви коли робите для себе чернетку, ви припускаєтеся там помилок?
Костянтин Ващенко: Я сподіваюся, що ні. Взагалі-то в новому законі про державну службу виокремленні питання мови. І ми всі розуміємо, що, на жаль, плюс-мінус 80% держслужбовців, особливо в районах, мабуть, спілкуються вдома російською. Не завжди можуть якісно відповісти, написати листа. І саме тому з точки зору професіоналізму закон передбачив, що з першого травня цього року при поданні документів на конкурс кожен кандидат повинен подавати атестат або посвідчення, яке підтверджує володіння ним українською мовою. Законодавець дав нам рік, щоби ми розробили механізм, як це буде відбуватися. Тому ми рухаємось до того, щоби кожен чиновник міг розмовляти якщо не вишукано, то принаймні грамотно. З 1 травня 2017 року без відповідного сертифіката кандидат не зможе взяти участь в конкурсі.