Контролювати треба не характеристики, а безпечність товарів, — М. Нефьодов

З 1 січня в Україні перестає діяти ряд держстандартів, введених до 1992 року. Як це вплине на українського виробника, розповів заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов

Ведучi

Анастасія Багаліка,

Андрій Куликов

Гостi

Максим Нефьодов

Контролювати треба не характеристики, а безпечність товарів, — М. Нефьодов
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2016-01-17_nifyodov_maksym.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2016-01-17_nifyodov_maksym.mp3
Контролювати треба не характеристики, а безпечність товарів, — М. Нефьодов
0:00
/
0:00

Максим Нефьодов: З 1 січня набули сили накази, якими протягом 2-3 років виводяться з дії близько 15 тисяч 700 радянських ГОСТів, розроблених ще з початку 60-70-х років. Це великий складник у реформі регулювання якості нехарчової продукції. У радянські часи система базувалася на обов’язкових стандартах з обов’язковою сертифікацією продукції.

У світі — і тепер в нас — діє система, яка базується на екологічній безпеці продукції, а стандарти стають необов’язковими.

Андрій Куликов: Скільки грошей буде витрачено на відмову від стандартів?

Максим Нефьодов: Гроші на це не потрібні. У цьому вигляді, у якому вони існують, стандарти несумісні з українським законодавством. Законі говорить, що будь-які стандарти є добровільними, якщо немає окремої статті про їх обов’язковість. І, відповідно, будь-які держстандарти є добровільними, але їх радянське формулювання каже, що вони обов’язкові. Це створює колізію, і нам важливо вивести недійсні стандарти з обігу.

Анастасія Багаліка: Ви сказали, що це не стосується сфери харчування. Як буде відбуватися зміна стандартів у цій сфері?

Максим Нефьодов: Управління якістю у харчовій і нехарчовій галузях зовсім різне. Коли ви виробляєте, скажімо, стільці, можна перевірити стілець із партії на міцність, екологічність та безпечність. У харчовій продукції немає жодного сенсу перевіряти конкретну пляшку молока чи партію м’яса. Там контроль має відбуватися за процесом прийняття сировини, безпечністю виробництва, стандартами чистоти і т. д. Якщо там усе гаразд, то вважається, що і на виході продукція якісна.

Андрій Куликов: Раніше споживачі могли посилатись на порушення держстандартів, щоб захистити свої права. Як зараз?

Максим Нефьодов: Стандарти базувались на обов’язковій сертифікації за одним предметом із серії. Ця система має зрозумілі прогалини. При переході на європейську модель регулювання діє ринковий нагляд — щось схоже на «таємного покупця», коли органи ринкового нагляду закуповують вибірково товари для перевірки і реагують на скарги споживачів.

Анастасія Багаліка: Хто реагуватиме на скарги і накладатиме штрафи?

Максим Нефьодов: Займатися аналізом цього має служба ринкового нагляду. Щодо органів сертифікації — вони будуть добровільно перевіряти на стандарти, потрібні виробникам.

Слухачі телефонують у студію та питають, чи не погіршить відмова від стандартів якість товарів.

Максим Нефьодов: Питання якості дуже відносне: для олігарха «мерседес» не буде якісною машиною, бо він їздить на «ролс-ройсі». Важливим є питання безпеки. Воно має контролюватися, і для цього є технічний регламент. Стандарти не стосуються якості у контексті безпеки, а в контексті споживчих характеристик, як, наприклад, форма штекера зарядки до телефона.

Якби всі товари були однакові, це було б зручно для користувачів, але це позбавило б підприємців ініціативи і в перспективі призвело б до застою і монополізації ринку. Тому ми даємо більшу свободу виробникам, при цьому контролюючи безпеку продукції.

Андрій Куликов: Як скасування стандартів вплине на кількість робочих місць?

Максим Нефьодов: Збільшить, тому що це створить додаткові можливості для українського бізнесу — як з точки зору експорту, так і з точки зору виведення нових товарів на ринок. Це буде проблемою для чиновників, які створювали бар’єри для підприємців.