Кримськотатарська, ромська, урумська: як почуваються в Україні загрожені мови?

Викладач курсів кримськотатарської мови в Кримському домі Мустафа Аметов розповів про нинішнє становище мови та про те, хто і чому вивчає кримськотатарську мову зараз.

Анастасія Багаліка: За статистикою ЮНЕСКО є інформація, що кримськотатарською говорять 100 000 людей. Наскільки це відповідає дійсності?

Мустафа Аметов: Если брать общее население – примерно 300 000 крымских татар – я не знаю, сколько говорит и пользуется, но люди понимают, есть неравнодушные. Есть наши ученые, институт, кафедры, школы, типографии, методисты, писатели, СМИ – что-то делается, какой-то продукты вырабатывается, и люди этот продукт принимают. Как они дальше его используют, я сказать не берусь.

Євген Павлюковський: Чи багато зараз слухачів курсів?

Мустафа Аметов: На первом занятии был полный зал. На втором – чуть меньше, на третьем – треть. Потом сформировалась наша рабочая группа – слушатели, которые ходят постоянно (10-15 человек).

Читайте також: На Заході не завжди адекватно оцінюють мовну ситуацію в Україні, – Масенко

Анастасія Багаліка: Чи приходять вчити кримськотатарську не тільки кримські татари?

Мустафа Аметов: Да, у нас есть слушатели украинцы, есть этнические русские, есть слушатели из смешанных семей – украинско-крымскотатарских, русско-крымскотатарских и так далее. 

Євген Павлюковський: Що спонукає тих, хто живе зараз у Києві, вчити кримськотатарську мову?

Мустафа Аметов: Наверное, есть какая-то потребность, осознание ответственности за свой язык, за свою культуру. Сам язык есть, у него есть четко сформулированные правила, есть учебники и литературные произведение, целый пласт СМИ – все есть, просто нужно к этому прийти, начать читать и изучать. Значит, люди чувствуют ответственность, понимают серьезность и учат.

Анастасія Багаліка: Як зараз передається мова дітям чи вчать вони її?

Мустафа Аметов: В моем детстве в 80-90-х старшее поколение, родившееся в Крыму, знало язык. Бабушка до своей смерти по-русски вообще не говорила. На данный момент я наблюдаю, что есть проблема, когда старшее поколение общается со своими внуками больше на русском языке.

До 2014 года у нас в Крыму было 14 национальных школ, практические в каждой школе в Крыму были национальные классы, было две кафедры. После 2014 года все эти программы сворачиваются, все возможности урезаются до минимума. 

Також Олена Акритова (керівниця урумського ансамблю в селищі Старий Крим) в телефонному включенні розповіла про ще одну загрожену мову – урумську мову, якою зараз, за її словами, говорить лише старше покоління, а також заспівала урумську колядку. А віце президентка ромського фонду Чириклі Земфіра Кондур розповіла про ромську мову.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.