Криза в Греції може спровокувати «ефект доміно»

Про це в ефірі “Громадської хвилі” розповів Володимир Єрмоленко, директор європейських програм «Інтерньюз-Україна» та ведучий проекту «Громадське. Світ». 

«Грецький уряд набирав багато кредитів. Тобто маємо справу з віртуалізацією економіки, де ніхто не думав, як повертати кредити. Борг Греції становить 170% від ВВП, в той час як нормальною часткою боргу є 60% від ВВП країни», — говорить Володимир Єрмоленко. 

«Одна з ключових речей полягає в тому, що статистична служба в Греції давала неправдиву інформацію, тому масштаби кризи не були зрозумілими», – вважає Єрмоленко. На думку експерта, проблема Греції – це проблема європейських економік та може спровокувати «ефект доміно», зокрема, в балканському регіоні.

Ірина Славінська: Як ви можете прокоментувати ситуацію у Греції?

Володимир Єрмоленко: Був великий ризик, що переговори не завершаться, і був референдум у Греції, де грецькі громадяни сказали «ні» цим умовам, які кредитори надають Греції.

Ірина Славінська: У чому цей камінь, об який довелося спіткнутися цим перемовинам? Чому Греки голосували «ні» і проти чого було це голосування?

Володимир Єрмоленко: Коріння цього в загальноєвропейській кризі 2008 року, яка призвела до великого обвалу фінансової системи, коли фактично банки банкрутіли, тому що вони всі давали не якісні кредити. Тоді всі європейські уряди йшли рятувати ці банки, відповідно самі держави залазили в борги.

Плюс ще грецький уряд набирав цих кредитів дуже багато. Тобто, тут ми маємо справу з кризою віртуалізації економіки, де фактично хтось дає кредити, але ніхто не думає ці кредити повертати. І зараз у Греції борг 170% від ВВП. Це грандіозні цифри. А щоб пояснити, то в зоні євро нормальною температурою вважається 60%.

І в певний момент, коли надходили дедлайни для сплати цих боргів, у греків не було грошей і вони домовлялися про нові кредити. Європейці казали: “добре, тільки робіть реформи”. Але це такі реформи, які спрямовані не так на розв’язання цієї банківської проблеми, як на «уживання» зі всього суспільства.

Тобто ви скорочуєте там видатки бюджету. Звичайно, людям це не подобається, і зростають настрої проти кредиторів, відповідно підтримуються партії ультраліві.

Анастасія Багаліка: Тобто прем’єр-міністру Греції доведеться пояснювати людям, які ж були умови кредиторів та про що з ними домовились. Попереднього разу під час референдуму людям не пояснювали за що вони голосують, і які режими економії пропонуються.

Володимир Єрмоленко: Так, звісно. У нас в країні у різних регіонах часто проводилися референдуми. Але у Греції було питання: «Чи підтримуєте ви умови європейської програми?» А які це умови? Там же на бюлетені не були розписані деталі.

І коли відбувся референдум, то президент Єврокомісії сказав, що греки голосували щодо питань, які взагалі не стояти на порядку денному, тому що перед референдумом вони частково поміняли ці умови. Одна з умов кредиторів – це те, що до середи грецький парламент має ухвалити низку законів.

Грецькі і українські випадки вони чимось схожі, а чимось відмінні. Відмінні тим, що зарплати у Греції на порядок вищі. До кризи в Греції середня пенсія була 800 євро. Зараз вона 400 євро. Ще схожі тим, що багато людей уникає сплати податків. І тому такий дисбаланс, що держслужбовець отримує багато грошей платників податків, але податки платяться погано.

І от одна з умов те, що має бути удосконалене питання стягнення ПДВ. А у нас проблема в тому, що ПДВ не компенсується.

Ще чому ця криза у греків виникла, тому що статистична служба Греції  давала неправдиву інформацію, і про масштаб кризи зрозуміли тільки через певний час.