«Квітучий сад» під час Голодомору: що говорив про Україну Едуард Ерріо у 1933 році

У видавництві «Темпора» і книгарні «Є» відбулася п’ята зустріч Історичного лекторію «A posteriori», яка була присвячена темі України 1993-го року очима західного політика.

Едуард Ерріо, французький політичний діяч першого плану (прем’єр міністр у відставці, мер Ліона, лідер партії радикал-соціалістів), відвідав Радянський Союз у серпні-вересні 1933 року, зокрема кілька днів провів в Україні. Переїхавши через Одесу, Київ і Харків, Ерріо побував у колгоспах, а також оглянув Дніпрельстан, Харківський тракторний завод, колонію імені Горького, мав численні зустрічі і банкети.

Візит був підготовлений у найменших деталях радянськими службами, які поставилися з особливою увагою не тільки до маршруту та організації (зустрічі, поселення, харчування, тощо), але і проаналізували особисті вади високого гостя, його оточення й читання, тож враження Ерріо перевершили всі сподівання очільників СРСР. Чи можна пояснити такий успіх лише зусиллями спецслужб, які створили навколо Ерріо справжній кордон, унеможливлюючи будь-які непередбачувані й випадкові контакти, неприглядні картини?
Основна увага доповіді буде приділена відвіданням колгоспів, організованих, зокрема, з метою заперечити чутки про голод, які ширилися світом. Яким чином було досягнуто бажаного результату, що бачив і чого не побачив Едуард Ерріо? І головне, чому він погодився відіграти роль оспівувача Радянського Союзу, додавши свій голос до заперечень Голодомору в Україні у 1932–1933 роках?

Доповідь базувалася на документальному есеї авторки «Подорож Едуарда Ерріо», який вийшов у Франції у листопаді 2018 року.

У студії Громадського радіо — спікерка події Ірина Дмитришин, завідувачка кафедри українських студій в Інституті Східних Мов і Цивілізацій (Париж, Франція).

Розмову з пані Іриною можна прослухати у доданому звуковому файлі.