facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Kyiv Contemporary Music Days» - музична подія осені

У Києві триває «Kyiv Contemporary Music Days»

«Kyiv Contemporary Music Days» - музична подія осені
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

В студії Громадського радіо Альберт Саприкін, засновник та директор фестивалю «Kyiv Contemporary Music Days», піаніст, композитор та Джунія Макіно, скрипаль, учасник «Internationale Ensemble Modern Akademie»

Василь Шандро: В Києві вже розпочався фестиваль, ініційований Вами. Розкажіть про нього. 

Альберт Саприкін: Фестиваль «Kyiv Contemporary Music Days» вперше був представлений минулого року. Розпочався він 11 грудня в Мистецькому Арсеналі. Протягом 10 днів відбулися 17 лекцій та концертів сучасної музики на десяти майданчиках у Києві та Львові за участі музикантів з 10-ти країн світу. Досвід спілкування з українською публікою нам дуже сподобався, саме тому ми вирішили продовжувати. Протягом 4-х місяців ми готуємо фестиваль, який вже розпочався.

На відміну від минулого року, він розсипаний у часі – триватиме з 5 вересня по 10 жовтня. В цей час відбуваються міжнародні майстер-класи з композиторами. На ці майстер-класи прийшли 28 заявок з 12 країн. Було обрано 12 композиторів з 7 країн світу. Зараз відбуваються інтенсивні “хардкорні” майстер-класи.

Перший концерт відбудеться в п’ятницю. 10 вересня відбудеться концерт електроакустичної музики. 22 вересня в Мистецькому Арсеналі буде прем’єра концерту скрипки з оркестром «Класика XX століття». Солістом буде Джунія Макіно, він для цього і приїхав, диригентом буде відомий в Києві Михеїл Менабде. Зараз Менабде живе у Відні, тому ми його спеціально привезли до Києва. Звучатимуть твори французького, естонського та українського композиторів. Ми вважаємо, що це буде музична подія осені.

Ірина Соломко: Що таке “contemporary music”?

Альберт Саприкін: Ми привозимо сучасну європейську музику, яка сьогодні звучить у виконанні тих музикантів, яких ми власне і привозимо. Те, що відбувається в Європі, ми намагаємось привезти в Україну. Ми запускаємо проект по культурній децентралізації: провести концерт сучасної академічної музики захотіли організатори з 16 міст України. Людям треба дати можливість почути музику у виконанні кращих європейський музикантів. 

Людям треба дати можливість почути музику у виконанні кращих європейський музикантів.

Ірина Соломко: Тобто сучасність полягає в тому, що останні новинки класичної музики лунають в Україні в єдиному європейському просторі?

Альберт Саприкін: Так.

Василь Шандро: Для чого ви приїхали в Україну? Чи є на музичній мапі Україна, яка позначена композиторами або диригентами? 

Джунія Макіно: В 2014 році Альберт запросив мене дати концерт в Києві. Саме тому я приїхав в Київ в перший раз.

Альберт Саприкін: Тобто завдяки нашому товариству Джунія тут. В 2013 році ми зробили концерт в Майстер-класі. З тих пір минуло 2 роки і ми вирішили зібратися більшою компанією, тому в 2015 році ми були в Києві разом. Джунія побачив велику різницю в країні з часів до Майдану та після. Тепер він відчуває себе, як вдома.

Василь Шандро: Чи є у вас слухач в Києві та в Україні загалом?

Альберт Саприкін: Щоб зібрати людей, ми повинні багато працювати. Коли люди прийшли в перший раз на концерт, то прийдуть і в інший, бо було багато коментарів від слухачів, що їх зацікавив наш виступ. Минулого року було багато людей – деякі сиділи навіть на сцені. На концерт тоді прийшла людина літнього віку на милицях, щоб послухати вже друге відділення сучасної складної музики.

Минулого року було багато людей – деякі сиділи навіть на сцені.

Ірина Соломко: Є точка зору, що сучасний світ не дуже сприймає класичну музику. Скільки приходило людей на ваші заходи? Скількох Ви очікуєте цього разу?

Альберт Саприкін: Я можу говорити лише про Київ. На концерт в Мистецькому Арсеналі до наш прийшли 450 чоловік. На всі інші події – 100-150.

Василь Шандро: А приходять колеги?

Альберт Саприкін: Приходять, але не так багато. В Києві люди, які не знайомі з класичною музикою, значно легше сприймають музику сучасну. Можливо, це пов’язано з тим, що це музика нашої епохи.

Ірина Соломко: Де можна дізнатися про ваші заходи та придбати квитки?

Альберт Саприкін: Ми є на фейсбуці, в нас є сайт. Там є вся інформація. Квитки ще є. Тож чекаємо на всіх!

Василь Шандро: Давайте послухаємо музику.

Альберт Саприкін: Звучить уривок з композиції угорського композитора Лігеті. Тут звучить тема скрипкового концерту.

Василь Шандро: Що таке сучасна музика у Японії?

Джунія Макіно: Зараз в Японії є студенти та композитори, які їдуть в Європу, щоб навчатися. В нас є традиційна музика, але зараз ми вчимося у Європи сучасній академічній музиці. Також ми беремо елементи традиційної японської музики та комбінуємо їх із сучасною академічною.

В нас є традиційна музика, але зараз ми вчимося у Європи сучасній академічній музиці.

Василь Шандро: Це такий тренд? Чи використовуються в Україні такі елементи поєднання?

Альберт Саприкін: Це було трендом протягом ХХ століття. Якщо говорити про українські мотиви в музиці, то використовування фольклорних елементів, на мій погляд, – застосування поверхових методів роботи. Треба використовувати композиторське мислення, що необов’язково передбачає фольклорну складову.

Ірина Соломко: Якщо говорити про сучасних українських композиторів: як ви оцінюєте те, що ми маємо?

Альберт Саприкін: Сучасна академічна музика виникла в Європі. Велику роль тут грає саме тип мислення. Ми є в котлі сучасної музики. Якщо говорити про українських композиторів, то в нас є дуже хороші та перспективні композитори.

Василь Шандро: Джунія грав когось з українських композиторів?

Альберт Саприкін: Так, грав. Ми виконували два твори українських молодих композиторів.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

«Об'єкт розміром з ТЕС можна прикрити лише засобом ППО» — Святослав Павлюк

«Об'єкт розміром з ТЕС можна прикрити лише засобом ППО» — Святослав Павлюк

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо