Лаврський заповідник забудовує Думчев з бізнеспартнером, — А. Стрижак

Анастасія Багаліка: Чому ви вирішили взятися за тему забудови біля Лаврського та Софіївського заповідників? Хто там будує та чому це не є законним?

Аліна Стрижак: Ми робили сюжет про зонінг, генплан та вибори головного архітектора Києва, і потрібно було зупинитися на конкретному будівництві, яке б показало, чому все це у нас не працює. А Лейпцизька хоча і не єдина забудова на Валах, але дуже красномовна. Багато людей думали, що там будує лише «Київміськбуд». Насправді там дві ділянки. Тут йдеться про охоронну зону заповідника Києво-Печерська лавра та охоронну зону об’єкту Світової спадщини ЮНЕСКО «Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра».

Там будуватися не можна, або з дозволу Мінкультури, або не можна взагалі.

ЮНЕСКО постійно говорить, що через забудову на Валах, Лавра ризикує вилетіти з цього списку Світової спадщини.

Анастасія Багаліка: Що будують на Лейпцизькій, 13?

Аліна Стрижак: На Лейпцизькій, 13, будують житловий будинок в 17 поверхів, що по зонінгу і генплану неможливо. Більше 27 метрів, тобто 9 поверхів, по генплану будувати там не можна. Вони просто взяли старий проект, зроблений в 2008 році на 22 поверхи, який завернули у свій час. В 2015 році був введений мораторій на будівництво в цій охоронній зоні, але через 5 днів забудовники на Лейпцизькій отримують дозвіл від Державної архітектурно-будівельної інспекції.

По документах ми знайшли, що будівництво почалося ще в грудні 2014 року навіть без цього дозволу. Є звернення Міністерства культури в Генпрокуратуру, але вона ніяк не відреагувала.

Анастасія Багаліка: Хто має давати такий дозвіл?

Аліна Стрижак: За одним папірцем ніщо не будується, але цей папірець від Державної архітектурно-будівельної інспекції, виданий через 5 днів після введення мораторію,вже є формальним приводом зупинити будівництво.

Комісія Київради має слідкувати за виконанням цього мораторію, але в цю комісію входить представник «Київміськбуду». Це прямий конфлікт інтересів.

Ще є будівництво на Лейпцизькій, 15. Тобто через 10 метрів від житлового будинку будується офіс, вікна якого будуть дивитися у вікна висотки, хоча потенційним мешканцям будинку рекламують гарний вид на Дніпро і Лавру. Там будується акціонерне товариство «Дніпробудмашина», причому навіть без паспорту об’єкту.

Загалом з 2005 року там був проект 9-поверхової адміністративної будівлі, яку давно збудували, та 1-поверхової їдальні. Тобто замість цієї їдальні буде 9-поверховий офіс. Коли ми питали про дозвіл Мінкультури, то вони кажуть, що він є, але вони не можуть його знайти.

Я вважаю, що це ненормальна історія, що кожна людина, яка ставила підписи під цими документами та сприяла цьому, має бути притягнута до відповідальності.

Анастасія Багаліка: Які конкретно підписи?

Аліна Стрижак: Наприклад, дозвіл «Київміськбуду» підписаний Целовальником, колишнім головним архітектором, якого звільнили зі скандалом в зв’язку з ситуацією з МАФами.

З 1979-го року території Лейпцизка, 13, і Лейпцизька, 15, охоронялися містом. А в 2011 році Мінкультури ввело ці місця в межі охоронної зони об’єкта культурної спадщини Києво-Печерської лаври. Тобто вони отримали статус на порядок вище. Целовальник одразу мав завернути звернення щодо будівництва там.

Анастасія Багаліка: Хто ті особи, які стоять за цим будівництвом?

Аліна Стрижак: Перша ділянка належить фірмі «Мрія-плюс», офіційними власниками якої є матір Сергія Думчева, кандидата в мери Києва на минулих виборах, та бізнеспартнерка бізнесмена Сергія Шахова, який організовував виборчу кампанію Петра Порошенка у Луганську. Думчев не приховує, що власниками фірми є він і Шахов.

У наш сюжет не увійшла цікава історія про те, що раніше «Мрія-плюс» знаходилася на вулиці Городецького, а тепер знаходиться на вулиці Олеся Гончара, 35, де за часів Януковича був офіс Пшонки-молодшого.

Думчев спонсорував виборчу кампанію Тимошенко, у них з Пшонкою не було спільної мови, а Шахов таку спільну мову знайшов, і ця фірма досі там.

Щодо акціонерного товариства «Дніпробудмашина», то там в основному люди з невідомими прізвищами, але якщо подивитися на склад його наглядової ради, то видно, що це люди з «Мерксу», наприклад бізнесмен Григорьєв, який був партнером колишнього голови СБУ Хорошковського.

Анастасія Багаліка: Чи впливають на щось зараз журналістські розслідування?

Аліна Стрижак: Ми з програмою вийшли у вівторок, ще й тижня не пройшло. Я написала запит в Архітектурну інспекцію, щоб вони перевірили, звернення в КМДА, в Генпрокуратуру. Зміни є — і це факт. Є багато ситуацій, коли звільняють людей з посад. Один суддя пішов на заслужений відпочинок, коли журналісти з камерами почали їздити до його палацу, щоб дізнатися, як він на нього заробив.

І хочу подякувати всім, хто нам в цьому допомагає. Вас стало більше, ви не боїтеся. Це дуже важливо. Якщо кожен буде працювати якісно — журналісти, прокурори, чиновники, кожен в своїй сфері — то все у нас буде добре.