ЛГБТ-діти та їхні батьки. Визнання насильства на ґрунті трансфобії

«Наші ЛГБТ-діти не мають прав», –  глава ГО «Батьківської ініціативи «ТЕРГО»

Ведучi

Лариса Денисенко,

Ірина Славінська

Гостi

Олена Шевченко,

Олена Глоба

ЛГБТ-діти та їхні батьки. Визнання насильства на ґрунті трансфобії
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-11-23_globa_shevchenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-11-23_globa_shevchenko.mp3
ЛГБТ-діти та їхні батьки. Визнання насильства на ґрунті трансфобії
0:00
/
0:00

Глава ГО “Родительской инициативы “ТЕРГО” Олена Глоба розповіла про батьків ЛГБТ-дітей і їхню роботу по просуванню прав своїх дітей до законодавтсва.

Олена Шевченко, голова ГО «Інсайт» розповідає про проблеми трансфобії.

Олена Глоба: Батьки ЛГБТ-дітей призвані захищати їх права. Наші діти — невидимки, вони не існують. Тому зараз завдання батьків їхні права просунути до нашого законодавства, щоб наші діти могли бути повноправними членами суспільства.

Ірина Славінська: Нагадайте історію виникнення ідеї створення організації батьків ЛГБТ-дітей навколо ідеї боротьби за права ЛГБТ?

Олена Глоба: Наші діти власне і створили організацію. Таких організацій у світі 18. Перший подібний рух з’явився у Великій Британії в 1965 році, вперше зареєстрована організація була в Канаді в 1981 році.

Лариса Денисенко: А що в Україні можуть робити і роблять батьки ЛГБТ-дітей?

Олена Глоба: По-перше, підтримувати дитину в сім’ї; по-друге, долучатись до боротьби за права. Усвідомлення своєї сексуальності і гендерної ідентичності не проходить легко для самої дитини – це завжди шок. У більшості це проходило дуже болісно і пов’язано з думками про самогубство.

Так само важко і батькам. І вони проходять певний етап трагедій і шоку. Наша організація направлена на підтримку дітей, батьків і інших родичів.

Наша друга задача – це боротьба за права. Ніхто, крім нас, не розуміє чи є у ЛГБТ-дітей права, або ні.

Ірина Славінська: 20 листопада був Міжнародний день пам’яті трансгендерів… Олено, розкажіть, що таке трансфобія, хто такі транслюди і чому їх треба згадувати?

Олена Шевченко: Трансфобия – одно из проявлений ксенофобии, это ненависть к людям, которые являются трансгендерами или трансексульными. То есть, это люди, которые хотят сменить пол или находятся в небинарной идентичности – они выглядят андрогинно, и невозможно сразу определить, это мужчина или женщина – люди, которые хотят быть вне пола, вне гендера.

Лариса Денисенко: Чи активними можна назвати правоохоронні органи в розслідуваннях при приниженнях або насильстві по відношенню таких людей?

Олена Шевченко: В понимании правоохранительных органов и общества Украины не существует разницы между гомофобией и трансфобией. У нас нет законодательства, которое четко бы говорило, что такое преступление на почве ненависти. Нет таких отягчающих мотивов, как гомофобия и трансфобия. И поэтому есть нежелание расследовать.

Корни проблемы лежат в неравенстве между мужчинами и женщинами, в этом ужасном разделении на то, что такое мужчина, что такое женщина. А те, кто в это не вписывается, для некоторых людей выглядит, как угроза существующему порядку.

Повний варіант розмови слухайте у звуковому файлі.

теги: