facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Литва та Австрія сприятимуть ефективній роботі офісу Уповноваженого з прав людини

У студії Громадського радіо голова Секретаріату Уповноваженого з прав людини Богдан Крикливенко та представниця проекту ЄС Аушра Раулічкіте

Литва та Австрія сприятимуть ефективній роботі офісу Уповноваженого з прав людини
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Лариса Денисенко: Як проект ЄС позначиться на роботі Уповноваженого омбудсмена?

Богдан Крикливенко: Проект розрахований на два роки і має чітку мету і очікування. Це проект, на який ми подали заявку до Європейського Союзу ще у 2014 році. Після тривалих процедур узгодження і проведення конкурсу третього лютого ми офіційно презентували проект. Його буде реалізовувати цілий консорціум з боку країн ЄС. Із країн туди входить Литва і Австрія. Окрім того із кожної країни є представництва декількох інститутів.  Від Литви буде омбудсмен та інституція, що здійснює захист персональних даних, також буде інституція, що протидіє дискримінації, інститут права і експерти, які працюють на постійній основі у сфері захисту прав людини.

Суть проекту полягає у тому, що його практичним результатом буде партнерська взаємодія двох базових інституцій: українського та литовського омбудсменів. В результаті чого має бути підвищено потенціал і спроможність Секретаріату Уповноваженого з прав людини  в попередженні та реагуванні на порушення таких прав.

Якщо говорити про матеріальні речі, то в результаті проекту мають переглянути і запропонувати проект, який буде дуже наближувати нас до стандартів і процедури, яка існує у країнах ЄС.

В Україні є закон про Уповноваженого із прав людини із 1997 року. Ми розуміємо, що є певні статті і параграфи у ньому, які потребують коригування. А наступний етапом буде налагодження нашої внутрішньої роботи в секретаріаті.

Андрій Куликов: У мене таке уявлення: кожна масштабна перебудова має приводити або до скорочення штату, або навпаки. Що із цим буде?

Богдан Крикливенко: Наразі важко говорити про структурні зміни. Думаю, що ніякого збільшення однозначно не буде. Наразі проект спрямований на оптимізацію того, що вже є.

Лариса Денисенко: Аушра, наскільки ви ознайомлені із системою законодавства України? Що потрібно змінювати у нашому законодавстві? Чи, може, питання тільки у ефективному управлінні?  

Аушра Раулічкіте: На це питання зможу відповісти через деякий час. Тому що відповідь на нього – це і є частина проекту. Ми будемо працювати у трьох напрямах: перегляд законодавчої бази, внутрішня методологія та кращі практики для секретаріату і створення системи навчання. Щодо першого – ми будемо аналізувати законодавство і потім висувати пропозиції, які будемо обговорювати із правлінням та інституціями. І вже після цього будемо розробляти проекти закону.

Наша перша група експертів уже почала працювати. І ми помітили, що омбудсмену весь час доручали різноманітні функції, які між собою не гармонували. Видно, що немає у цьому системності.

Ми також будемо працювати у трьох основних напрямах: антидискримінація, персональні дані і доступ до публічної інформації.

Андрій Куликов: А ви в Україну приїхали серйозно і на довго? Чи ви будете приїжджати час від часу?

Аушра Раулічкіте: На два роки я тут. І буду працювати разом із інститутом Уповноваженого.

Лариса Денисенко:  В Уповноваженого із прав людини в Україні не так багато інструментів, щоб впливати на ситуацію. Так, можна моніторити те, що відбувається в Україні, але Уповноважений є не суб’єктом законодавчої ініціативи. Тобто, впливати він може на законодавство тільки з допомогою конституційних звернень. Як це відбувається у Литві? Наскільки там Уповноважений впливає на систему?  

Аушра Раулічкіте: Якщо порівнювати Литву і Австрію із Україною, то між нами є різниця. В Україні дуже централізований омбудсмен, а у нас децентралізована система. У Литві є омбудсмен по правах дітей, є омбудсмен по правах рівності, а також інспектори по захисту персональних даних. Це і є перевага. Дуже спеціалізовані інституції, які мають свої спеціальні практики.  

Як у Литві суспільство прийняло проект по антидискримінації? У нас була схожа ситуація як в Україні. Суспільство важко сприймало ці проблеми. Вони могли зрозуміти дискримінацію між чоловіками і жінками, але інші форми дискримінації важко сприймалися. Але загалом можу сказати, що у нас омбудсмен у питаннях рівності став найбільш симпатичним в очах суспільства після декількох років роботи.

Лариса Денисенко: Які практики із Лити та Австрії  можна уже позичити для України? І що, можливо, не потребує змін у законодавстві, а можна використовувати за рахунок мобілізації зусиль?

Богдан Крикливенко: Ми із Аушрою часто обговорюємо українські кейси і як би це працювало у ЄС. Наприклад, наша взаємодія із Конституційним судом є дуже цікавою, бо омбудсмен у Литві навіть не має повноважень звернення до Конституційного суду, які маємо ми. Ми вчимося у колег із ЄС практичних навичок через навчання, але, можливо, є якісь речі, які вони із зацікавленістю запозичать у нас.  

Аушра Раулічкіте: Проект має конкретний план роботи. Ми починаємо із аналізу ситуації, потім робимо пропозиції, які обговорюються, потім тренінги і уже конкретні пропозиції.  І на кожен із цих етапів буде приїздити група із Литви та Австрії.

Поділитися

Може бути цікаво

«Суддівська мафія» намагається прискорити відбір суддів до КСУ

«Суддівська мафія» намагається прискорити відбір суддів до КСУ

«Блакитна економіка» у відновленні Миколаєва: як це працює

«Блакитна економіка» у відновленні Миколаєва: як це працює

«Бувши поляком, він став патріотом України»: ким був Андрей Шептицький

«Бувши поляком, він став патріотом України»: ким був Андрей Шептицький