Людина не боїться смерті, якщо спирається на вічні цінності, а не на сьогоденні обставини

1 жовтня  — Міжнародний день музики,  гості у святковому  настрої. Відзначають, що зараз в нашій країні музиканти виступають не тільки на традиційних сценах, а стали провідниками вічних цінностей, серед яких найперше — музика,  в зону АТО,  морально підтримують переселенців з Криму і Донбасу. Мар’яна Садовська розповідає, що щойно провела свій творчий вечір у клубі «Купідон», де були зібрані кошти для українських вояків. Ще раніше вона виступала в Маріуполі, проводила там майстер-класи для дітей і зрозуміла, наскільки важливою є для Донбасу популяризація української музичної культури. Вона каже, що у цьому мультинаціональному українському регіоні знайшла чудові зразки етнічної музики греків, болгар, але, водночас, тут шанують українську пісню.

Кирило Стеценко,  нащадок знаного музичного роду Стеценків, розповідає про свій проект «БАХ 330», який здійснює як гуманітарну місію в різних містах України разом з донькою Ксенею, ученицею Львівської спеціалізованої музичної школи ім. Соломії Крушельницької, і одеським бандуристом Георгієм Матвієвим. Вони проводять паралелі між музикою Баха, який за визначенням критиків «був посланцем Бога», і творчістю українців-кобзарів, що грали на торбанах. А сучасником Баха був Богдан Хмельницький, а, отже, він міг слухати його музику. Зрештою, на концертах такої музики люди «прокидаються до життя», а , отже, вже не тратять його на другорядні речі. 

Галина Бабій: Мар’яно, розкажіть, будь ласка, про свою участь у громадянській місії.

Мар’яна Садовська: Все почалося з поїздки в Маріуполь рік тому. Я там була буквально за кілька днів до того, як російські війська ввійшли в Новоазовськ. Я там була у складі театру Леся Курбаса. І з того часу поверталася.

Єдине, що я, як музикант, може там зробити — це їздити туди з концертами

Галина Бабій: Для кого ви виступаєте?

Мар’яна Садовська: Дуже по-різному. Ми виступаємо для солдат регулярної армії, добровольчих батальйонів, просто для міських жителів, які приходять в парк. Також виступаємо для студентів університетів.

Галина Бабій: Кирило, знаю, що твій проект не пов’язаний із війною, воєнними  діями на Донбасі чи переселенцями, але думаю, що так чи інакше твоя діяльність не має спрямування на них.

Кирило Стеценко: Культура і мистецтво — це поняття стратегічні, а не ситуативні. Війни приходять і йдуть, а люди і нації живуть спираючись на широке дихання століть. І ті нації, які це розуміють і є великими. Коли війна вже почалась, то пізно розвивати культуру і заповнювати ці діри і помилки, які були допущені раніше.

Мистецтво вчить людей творчо діяти — не буди жертвою обставин, а самим формувати обставини.