Лютеранський пастор: учасник змови проти Гітлера та богослов

«Спротив і покора» — збірка листів і нотаток 1943-1945 років, написаних у берлінській в’язниці Теґель німецьким лютеранським пастором Дитрихом Бонгеффером. Він загинув 1945 року в концтаборі, мав виразні антигітлерівські погляди.

Більше про це розповідає автор післямови до книжки Анатолій Денисенко:

Дитрих Бонгеффер – це лютеранський пастор, який народився у 1906 році в Німеччині, в Бреслау (сьогодні це територія Польщі). Його батько був дуже відомим психіатром у Берліні, дитинство Дитриха було дуже забезпечене. Десь у 14 років він уже сказав своїм батькам, що хоче стати теологом. Батьки були релігійні формально, його діди та прадіди займали якісь пасторські позиції в лютеранській церкві. В 19 років він починає навчатися в Берліні, Тюбінгені. Здобував дуже гарну освіту. Деякий час працював пастором у Іспанії, Англії, відвідував США. Написав дві потужні дисертації і був викладачем у Берлінському університеті.

Приблизно в 39-му році перед початком Другої світової війни він перебував у Америці й в нього був вибір: залишитися там або повернутися. Він сказав, що має пережити цей період із своєю нацією: «Тому я повертаюся в Німеччину». Він повернувся й почав викладати, заснував підпільну семінарію, був пастором підпільної церкви, яка намагалися не схилятися на сторону Гітлера і на сторону тих католиків та лютеран, які підтримували Гітлера.

Потім йому заборонили викладати. Один із його родичів завербував Дитриха Бонгеффера в Абвер, німецьку розвідку. Дитрих не був людиною, яка намагалася вбити Гітлера, але він виконував настанови Абвера, які намагалися позбутися Гітлера. Він їздив у Швецію із доносами, розповідав противникам про деякі плани. Одного дня в 1943 році його заарештували – за деякі фінансові махінації, які були в Абвері. Вже потім почало відкриватися те, що він був причетний до замаху на Гітлера.

Він пробув у в’язниці два роки. Його дядько був комендантом Берліну, тому перший час було скрутно, але коли дядько втрутився в ситуацію, Дитриху Бонгефферу стало легше перебувати в тюрмі, але все ж він намагався не користуватися привілеями.

Там він почав писати нотатки – перш за все, до сім’ї, батька, матері, сестер і братів. Вся родина в принципі була задіяна в антигітлерівській змові. Заарештували не одного Дитриха, а і його сестру, яку потім відпустили, двох шуринів. Його батько знав про те, що відбувається, підтримував його. Дитрих писав свої листи й нареченій, а також своєму другові (коли дізнався про свій вирок, написав заповіт і залишив тому всі твори для опублікування).

Його листи доволі різноманітні, в них можна знайти й любовну лірику, поезію, молитви, які він писав для ув’язнених. Тут можна знайти серйозну теологію, яку він намагався розвивати. До свого ув’язнення він писав свій найвідоміший твір «Етика» і не завершив його – твір вийшов після його смерті.

У цих листах також зашифровані послання до сім’ї та до тих, хто був частиною опору Гітлеру. Наприклад, у книгах, які йому передавали у в’язницю, він олівцем позначав деякі літери. Коли книга поверталася на волю, його родичі складали ці літери та бачили послання.

Перші півроку він намагався взагалі нічого не казати про деяких людей, які були схоплені з ним, щоб не відкрилося, що вони разом. Перші півроку нічого не писав на теми, які могли б його дискредитувати. Він очікував, що його виправдають, відпустять, у нього були плани одружитися. У в’язниці читав книги з військової медицини – знаючи, що, можливо, війна буде продовжуватися, хотів допомагати як лікар на фронті.

Збірка називається «Спротив і покора». Частину свого життя він дійсно був покірним – більше теологом, ніж соціальним діячем. Коли до влади прийшов Гітлер, він зокрема побачив, що відбувається з євреями (а Дитрих Бонгеффер був одним із тих, хто рятував євреїв), і потім він перейшов до спротиву.

Нещодавно на одному семінарі щодо цієї книги, деякі наші знайомі з РФ запитували: «Як так, пастор, а був задіяний у замаху на людину!?» Сам Бонгеффер пояснював це так: «Коли я бачу, як машина несеться на шаленій швидкості в натовп людей, у мене немає часу просто чекати, щось пояснювати. Потрібно діяти та зупиняти». Тому Дитрих Бонгеффер каже, що є такі часи, коли потрібно діяти – навіть якщо дія гріховна, скоріше за все, потім вона буде виправдана Богом. Так він намагався пояснити свою теологію і свій спротив.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.