facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Марія Берлінська: Україна - єдина країна, де волонтери займаються аеророзвідкою

Підсумовуємо два роки роботи Центру підтримки аеророзвідки. Говоримо з його засновницею Марією Берлінською

Марія Берлінська: Україна - єдина країна, де волонтери займаються аеророзвідкою
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Лариса Денисенко: Яким став центр за ці два роки?

Марія Берлінська: Ми вийшли на такий сталий, стабільний процес. Ми абсолютно сформували методику навчання, матеріально-технічну базу, стратегію розвитку, а також спрацювався колектив. Ну і результати є: стопка подяк від бойових командирів, частин, наші випускники літають на фронті. Я направду вважаю, що найкращим результатом нашої роботи було б те, щоб вона була непотрібною в Україні. Тому що аеророзвідка – це не волонтерська історія. Це взагалі такий нонсенс у світі. Я не знаю прецедентів, де б аеророзвідкою займались і навчали волонтери. Але усі ми в цій історії три роки і розуміємо наші реалії. Виходимо із того, що є. Я насправді пишаюся колективом – і це один із результатів дворічної роботи.

Ірина Славінська: Чому аеророзвідка така дорога?

Марія Берлінська: В Україні аеророзвідка насправді – це безпілотники. Тому що велика авіація не задіяна. Вона була на початку військової кампанії, але зараз не застосовується.

Безпілотники є такі: типу літак і типу коптер. Насправді це історія не про дорогу аеророзвідку. Тому що це не військова аеророзвідка. І зараз ідеться про те, що досі не вибудувана система державної підтримки цієї галузі, немає системного підходу у процесі навчання, аналізу інформації, координації, підготовки льотних екіпажів і так далі. І я кажу, що найкращий для мене результатом було б якби держава прийшла як єдина структура, яка має цим займатися.

Лариса Денисенко: Бодай раз була конкретно озвучена пропозиція, чи то план, що державу це цікавить? Чому на третьому році збройного конфлікту це мало цікавить профільне міністерство?

Марія Берлінська: Це треба запитувати у профільного міністерства. Все доволі складно. Це питання я постійно чую як в Україні, так і закордоном. Особливо часто запитує діаспора, бо вони підтримують фінансово.

Чому так склалося? Бо на моє переконання у Міноборони та Штабі  дуже багато знаходиться непрофесіоналів. Людей, які звикли роками сидіти на зарплатах, отримувати державне задоволення, житло і якийсь соцпакет. Вони ніколи не вміли робити свою справу. Коли прийшла війна вони виявилися до цього не готовими. Там мають бути професійні управлінці. Звичайно там є і достойні люди. Не можна сказати, що у всьому міністерстві сидять дилетанти і покидьки. Там є окремі фахівці, які намагаються чесно робити свою роботу. Але загалом система не працює. Загалом вертикаль неефективна, як і у всьому. Ми це бачимо не тільки по аеророзвідці, а загалом по військових питаннях.

Лариса Денисенко: Скільки людині потрібно вчитися, щоб застосовувати ці знання вже на практиці?

Марія Берлінська: Ми випрацювали методику, за якою ставимо людину на крило дуже швидко. Буквально за місяць-півтора люди уже літають на безпілотних літаках. Це непроста історія. Адже управління безпілотним літаком має ті самі закони, що і реальним літаком.

Лариса Денисенко: А от базу якусь потрібно мати, спортивну підготовку?

Марія Берлінська: Як і в будь-якій справі тут дуже важлива мотивація. Якщо людина хоче, дуже вмотивована і розуміє для чого їй це потрібно, це робиться значно легше, аніж коли її просто направили наказом і людина відбуває. Звичайно, дуже бажано мати якусь технічну базу, якісь навики і розуміння процесів. Але якщо навіть їх немає, то ми живемо у епоху Google, усе можна прочитати і у нас є хороші інструктори, які пояснюють детально, повноцінно і на пальцях. Це можливо навіть з нуля.

Ірина Славінська: Наскільки українські безпілотники конкурентоспроможні із тим, що можна купити руками волонтерів закордоном?

Марія Берлінська: Вони конкурентоспроможні у тому плані, що йдеться передусім про літаки. Наприклад, я не купую літаки. Я знаю, що за ці кошти можу закупити 7-8 коптерів, ніж купити один комплекс із літаками. Якби була державна підтримка, то я думаю, що наш український виробник міг би далеко піти уперед. І можна було би говорити реально про військові безпілотники із захищеними каналами зв’язку і передачі даних.

Завжди відповідаючи на питання ефективності і неефективності цього процесу я повертаюся до суті проблеми: ми живемо у різних суспільствах із нашою владою. Є одне суспільство, якому це все болить і потрібне. А є інше суспільство, яке не те, що нічого не робить, а заважає.

Поділитися

Може бути цікаво

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України?

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України?

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА