Гість ефіру — філософ Олексій Панич.
Євген Павлюковський: Я пригадую одну з розмов на хвилях Громадського Радіо з вашими колегами філософами. Говорили ми про те, що роль філософії сьогодні дещо змінюється. На відміну від попередніх часів, філософія говорить про те, що людина має чогось очікувати, до чогось іти, в сучасне розуміння — хотіти всього і одразу. Наскільки це правильне твердження? Чи філософія зараз перебуває в якомусь критичному куті?
Олексій Панич: Філософія завжди перебуває в критичному стані, тому що філософ завжди намагається відповідати на граничні питання, які ставить перед собою людина в кожному поколінні, в кожній культурі. Філософ впорядковує світогляд. Філософія — це систематизація світогляду.
Сергій Стуканов: Років 40 тому на теренах Радянського Союзу навчали, що основне питання філософії полягає у тому, що було первісним, матерія чи дух. Чим сьогодні займається філософія?
Олексій Панич: Філософія намагається осмислити, що таке глобалізація, що таке секулярний світ, що нас очікує за 200 років у майбутньому. Філософія — це завжди відповідь на такі питання, на які наука точної відповіді дати не може.
Сергій Стуканов: Чи буде у нас власні філософи на рівні великих філософів інших країн?
Олексій Панич: Кого вважати великим філософом? Щоб країна породила філософа, на якого буде дивитися вся Європа, треба, щоб на цю країну дивилася вся Європа. Великий філософ народжується там, де країна бере на себе лідерство в цивілізації. Це лідерство потребує і філософського виразу. Нам треба знайти своє місце у загальному хорі голосів.
Сергій Стуканов: Колись Ліна Костенко написала про те, що про Україну світ знає через Москву. На цьому етапі нам треба навчити світ пізнавати нас прямо, а не за посередництва метрополії.
Олексій Панич: Абсолютно. І говорити зі світом різними мовами, подавати себе різними мовами.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.