facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Мазепинське Євангеліє, пам’ятник Шевченку, 150-річчя Кримського: розмова з послом України у Лівані

Надзвичайний та Повноважний Посол України у Ліванській Республіці Ігор Осташ подарував Національному заповідникові «Гетьманська столиця» у Батурині виготовлену вручну копію Мазепинського Євангелія.

Мазепинське Євангеліє, пам’ятник Шевченку, 150-річчя Кримського: розмова з послом України у Лівані
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Оригінал — у фондах Національної бібліотеки імені Вернадського. Його у 1708 році видали арабською мовою у Сирії за гроші гетьмана Івана Мазепи.

Говорили з Надзвичайним та Повноважним Послом України у Ліванській Республіці Ігорем Осташем.

Ігор Осташ: Коли приїхав до Лівану послом, шукав спільні сторінки нашої історії — української та близькосхідної. Важливою була сторінка з історії гетьмана Мазепи. У 1707 році він спонсорував Антіохійську православну церкву, патріархат, допомагав іншим близькосхідним церквам. Знайшли задокументовані свідчення того, що він дав 3 тисячі золотих монет на друк арабського православного Євангелія і стільки ж на підтримку церкви. Це дуже великі гроші на той час. Він розумів значення Близького Сходу для України. Ми почали пошуки книги у Лівані. Проїхали монастирі, архіви, бібліотеки. Пошуки успішно завершилися у Києві. Оригінал Мазепинського Євангелія з передмовою-присвятою гетьманові знайшли у фондах Національної бібліотеки імені Вернадського. Про існування київського примірника видання до цього часу не знали вчені.

Ми зробили факсимільне видання, воно буде у бібліотеках України. 50 примірників зробили у шкірі із золотим тисненням, бо розуміємо, хто буде адресатами цього Євангелія. Один примірник планую подарувати президентові Лівану, який є християнином.

Пам’ятник Шевченкові під Бейрутом до 30-річчя української незалежності

Ігор Осташ: До відкриття пам’ятника Тараса Шевченка у Лівані йшли давно. Поставили його у передмісті Бейруту, де розташовані президентський палац та усі дипломатичні місії. Втілив ідею місцевий скульптор, випускник Української академії образотворчих мистецтв П’єр Карам.

Пам’ятник стоїть у парку: Шевченко-художник у літньому саду працює над відтворенням скульптур. Для того, щоб показати його як поета, поруч встановили камінь зі словами Заповіту, висіченими арабською мовою.

150-річчя українського сходознавця Агатангела Кримського у Лівані

Ігор Осташ: Кримський жив у Бейруті й Шуейрі, містах Лівану. Написав «Бейрутські оповідання» українською мовою, збірку поезій «Пальмове гілля», де багато ліванських пейзажів, відчуттів, історій. Тільки український читач знав про це. Зараз маємо дві книжки Агатангела Кримського арабською мовою. Ми повернули Агатангела Кримського арабському читачеві. 300 мільйонів осіб — це арабський світ, який читає. Ми намагаємося максимально поширити його творчість у місцевих бібліотеках, університетах. Його книги мають стати обов’язковими для читання представників наших дипломатичних представництв.

У Шуейрі ми створюємо музей Кримського. Подарували закладові погруддя сходознавця. Автор його також П’єр Карам.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Звели паркан і чекають — активіст про забудову на Старокиївській горі

Звели паркан і чекають — активіст про забудову на Старокиївській горі

Китай не у тому економічному становищі, щоб не слухати вимоги демократичних лідерів — Харитонов

Китай не у тому економічному становищі, щоб не слухати вимоги демократичних лідерів — Харитонов

Проблема не у виробництві Patriot, а в політичному рішенні передати їх Україні — Дмитро Левусь

Проблема не у виробництві Patriot, а в політичному рішенні передати їх Україні — Дмитро Левусь