facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Мета Cancer Survivors Day — зробити видимими для суспільства та держави людей, які борються з онкологією — Анна Узлова

Розмова з Анною Узловою, директоркою фонду підтримки дорослих онкопацієнтів Inspiration family про Cancer Survivors Day (День людей з історією раку).

Мета Cancer Survivors Day — зробити видимими для суспільства та держави людей, які борються з онкологією — Анна Узлова
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про історію та мету Cancer Survivors Day

Анна Узлова: День людей з історією раку або ж Cancer Survivors Day — це день, коли люди, що стикалися з онкологічним діагнозом, святкують маленькі та великі перемоги на цьому непростому шляху. Уперше цей день був проведений 5 червня 1988 року у США. Щороку в усьому світі цей день відзначають у першу неділю червня, щоби підтримати та надихнути онкопацієнтів. Завдяки фонду Inspiration Family вже третій рік поспіль до міжнародного свята долучається й Україна.

Людьми з історією раку називають тих, хто має досвід боротьби з онкологічним діагнозом. Це люди, які щойно дізналися про свій діагноз, проходять лікування прямо зараз або вже давно в ремісії. Загалом в Україні нараховують понад мільйон онкопацієнтів. Ми знаємо, що коли людина хворіє, то це зачіпає всю її родину, друзів та близьких. Мета Cancer Survivors Day — зробити всіх цих людей, що борються з онкологічними хворобами видимими як для суспільства, так і для держави, щоб підтримати їх та відстояти їх права. У центрі цього дня людина та її історія. Ми запустили всеукраїнський флешмоб #МояІсторіяРаку, проводимо його вже втретє, щоб усі люди, які стикнулися з діагнозом, могли розповісти про нього та звернути увагу на себе та свої проблеми. Наше завдання — казати людям, щоб вони не боялися ділитися своїм досвідом. Таким чином вони допомагають собі та іншим.

Анна Узлова

Про що потрібно пам’ятати рідним та близьким людини, яка бореться із раком або в ремісії

Дуже важливо опиратися на стан пацієнта і не забувати про себе. У нас бувають крайнощі — надмірна опіка чи запевняння, що «все буде добре, тримайся». Потрібно тримати цей баланс — дозволяти людині переживати емоції, які вона відчуває. Перша реакція на діагноз це, звісно, шок. Може бути ігнорування, дуже піднесений чи дуже депресивний стан. Сум і горе може бути, важливо дати людині прожити ці емоції. Якщо ж ми бачимо, що цей стан дуже затягнувся, то потрібно підключати психологів або психіатрів. Потрібно водночас не забувати піклуватись про себе, пам’ятати про принцип маски в літаку — ​її спочатку треба одягти на себе. Не варто жити тільки хворобою людини.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО