«Мета медичної реформи — не залучити великі гроші, а підвищити ефективність», — експертка РПР Зоряна Черненко

“Політики, не знаючи що робити з медичною сферою, годували народ обіцянками про те, що ось-ось запрацює медичне страхування. Але медичне страхування – це не панацея від проблем нашої системи” – пояснює експертка. “Хорошим рішенням для українського МОЗу було б вивести тендерні закупівлі з компетенції міністерства”, – впевнена Зоряна Черненко. 

Ірина Соломко: Складається враження, що медицина в країні найменш реформована, і які б керівники не приходили, вони нічого не можуть зробити з цією величезною машиною. Чому?

Зоряна Черненко: Перша проблема в тому, що медичне середовище в Україні надзвичайно консервативне і боїться всіляких змін, а друга величезна проблема полягає в тому, що з року в рік  функції Міністерства охорони здоров’я перетворювались лише на одну  всі займались тендерами, не думаючи про пацієнтів, працівників, освіту та науку. І якщо ми зараз цей стан різко не змінимо, то з системою охорони здоров’я в Україні ми будемо мати великий клопіт.

Анастасія Багаліка: А що може цю ситуація змінити?

Зоряна Черненко: Теоретично є кілька напрямків. Один з найбільш радикальних для українського соціуму   це об’єднання двох міністерств  Міністерства соцполітики і МОЗу, як це робиться у багатьох країнах.  Також є законопроект, затверджений Кабінетом Міністрів, що містить дві важливі речі: пропонується відійти від утримання лікарняної інфраструктури  фінансування койко-місць, стін та медичного персоналу, та перейти до оплати послуг, коли держава буде мати статистику хворих, і оплачувати відносно неї відповідні заходи. І в це фінансування будуть закладатися і ліки, і обладнання, і зарплата. Друге, що буде змінюватися згідно цього законопроекту,  це організаційно-правова форма, яка надасть більше автономії для керівництва, що прийде на посаду за умовами конкурсу.

Анастасія Багаліка: Існує стереотип, що реформи медицини як соціальної сфери дуже обтяжливі для бюджету. Чи це правда?

Зоряна Черненко: На сьогоднішній день не стоїть ціль залучити більше грошей, стоїть ціль використовувати ті, що є, більш ефективно.  Зараз потрібно дати таку владу управлінцям на місцях  міській, районній радам, чи, безпосередньо, головному лікарю закладу, яка дозволить приймати рішення щодо надання пацієнтам медичної допомоги, не залучаючи великих грошей.

Анастасія Багаліка: Чи врятує нас медичне страхування?

Зоряна Черненко: Політики вже 10 років годують українців обіцянками про медичне страхування, щоб нічого не робити в системі охорони здоров’я. Медичне страхування  це система розподілу тих самих грошей в інакший спосіб, а не залучення додаткових коштів. Це не панацея і не гарантія того, що з’явиться більше грошей в системі. Нам потрібно вчитися раціонально використовувати ті кошти, що є. Це, скоріше, питання популізму, ніж питання врятування медичної системи.

Ірина Соломко: Що відбувається з тендерами?

Зоряна Черненко: Зараз відбувається пошук нових механізмів підготовки тендерів, завдяки чому вони обіцяють бути прозорими, аби уникнути підкилимних домовленостей. В той самий час ново назначений міністр Квіташвілі говорить про те, що тендери взагалі не повинні проводитися у МОЗі, яке має займатися здоров’ям населення, проблемами функціонування медичних закладів тощо.  Також в сфері закупівель напрацьовують систему національного переліку лікарських засобів, на які будуть орієнтуватися при закупівлях ліків за державний кошт.

Ірина Соломко: Минулого року закупівлі були дуже затягнуті в часі, через що постраждало багато хворих людей. В цьому році пан Квіташвілі ніякого прориву в цьому питанні не зробив, і люди знову висловлюють обурення.

Зоряна Черненко: Дуже великий проміжок часу нас переконували, що потрібно забути про національні тендери і займатися міжнародними, які, нажаль, в цьому році не спрацювали через поспішне створення законопроекту, в якому не передбачили деяких деталей та дрібних моментів. Тому зараз ми будемо швидко закривати проблему нестачі ліків національними закупівлями.