Так говорить історик Олександр Пагіря в розмові про міфи та факти розповсюдження сепаратизму на Закарпатті.
«Якщо ми говоримо про угорський фактор у внутрішній політиці України, то тут відіграє роль російська пропаганда, яка намагається цю тему роздмухувати і перетворювати з комахи в слона.
Дійсно, угорські організації є політично структурованими, вони є представленими на регіональному рівні, в обласній раді, в районних радах, в міських радах. Вони активно лобіюють свої інтереси в плані мови та культури. Але про сепаратизм серед угорців дещо перебільшують. Можу навести приклади. В 2014-му році з початком агресії Росії проти України в місті Берегові, де переважає угорська етнічна меншина, було прийняте громадою рішення видворити з міста одного одіозного угорського політика, який звинувачувався в Угорщині в шпигунстві на користь Росії. Також ми маємо випадки, коли багато етнічних угорців були залучені до Збройний сил України, вони воювали на сході України, тобто настрої є достатньо неоднорідними.
Так, є велика тяга до Угорщини, і потрібно сказати, що угорці на Закарпатті живуть в своєрідному гетто. Йдеться про те, що вони мають можливість розвивати свою мову, культуру, але з іншого боку немає повноцінної інтеграції в українське суспільство. Якщо ви поїдете в деякі населенні пункти районів Закарпаття, ви зможете не знайти точки з місцевим населенням, адже вони говорять угорською. Проблема в тому, що в їхніх школах українську мову вивчають лише факультативно, і виникає ситуація, що по закінченню школи діти не знають ні української, ні російської, а тільки угорську», — розповідає Олександр Пагіря.
Він підкреслює, що сепаратизм це ніякою мірою не породжує, і повноцінного сепаратистського руху там немає.
«Є рух, який називається „русинський“, де є теж певні угорські інтереси, але Угорщина не виступає єдиним донором цього руху, є більш важливі гравці, наприклад, Московська церква. Вони підживлюють ідею створення окремої нації чи етносу русинів, які проживають в центрі Європи, і яких визнали декілька країн, але не Україна», — додає історик.
Повну розмову можна прослухати в доданому звуковому файлі