Мої права: чого навчатимуть юридичні клініки та Нацполіція старшокласників

Юридичні клініки та Національна поліція запроваджують проект «Street Law» для школярів

Ведучі

Лариса Денисенко,

Ірина Славінська

Гостi

Костянтин Тарасенко,

Андрій Галай

Мої права: чого навчатимуть юридичні клініки та Нацполіція старшокласників
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_hh_2017-03-23_galay_tarasenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_hh_2017-03-23_galay_tarasenko.mp3
Мої права: чого навчатимуть юридичні клініки та Нацполіція старшокласників
0:00
/
0:00

Гості студії – Андрій Галай, виконавчий директор Асоціації юридичних клінік та Костянтин Тарасенко, заступник голови Управління з прав людини Нацполіції України  

Лариса Денисенко: Пропозиція проекту надійшла від Нацполіції?

Костянтин Тарасенко: Так. На сьогодні так склалося, що діти залишились самостійні в цьому житті. На дітей мало звертають уваги, а школа не дуже займається вихованням. Діти беруть правовий досвід із того, що бачать на вулицях, з ким спілкуються. Ми вирішили виправити цю ситуацію і в старших класах спробувати залучити дітей до того, щоб вони на практиці, спілкуючись із правоохоронцями, могли побачити як реально діє право і як можна захищати свої права.

Наше управління із забезпечення прав людини ініціювало  проект «Street law» з метою правового навчання серед неповнолітніх старших класів. Можливо, ми зачепимо також перші курси неюридичних ВНЗ.

Лариса Денисенко: Як ви бачите запровадження і реалізацію цього проекту?

Андрій Галай: Зміст програми полягає у тому, щоб навчати живими прикладами ситуацій, які можуть статися із кожним завтра, з використанням ефективних методів, які включають всю аудиторію, а не в режимі діалогу кількох учасників. Також у обговоренні того, як можна вирішити ту, чи іншу конфліктну проблему. Все це реально працює.

Юридичні клініки цією програмою замаються з початку 2000-х років. Результати у нас достатньо ефективні, показові. Я з власного досвіду можу сказати, що фактично у всіх аудиторіях шкіл та соціальних закладах для підлітків ця програма сприймається позитивно і якісно. В минулому році за нашими підрахунками юридичні клініки України провели більше тисячі просвітніх занять за програмою «Street law», або її українським відповідником «Практичне право».

Ірина Славінська: Як це конкретно виглядає? Це урок, класна година?

Андрій Галай: Ми найбільше працюємо у школах, тому зрозуміло, що для старшокласників найкраще це сприймається у звичному місці для знань.

Чим це відрізняється від звичних лекцій, чи яких-небудь виступів? Методи цієї програми спрацьовують так, щоб вся аудиторія брала участь в обговоренні і не спала.

Ірина Славінська: Для цього повинні бути цікаві спікери. Хто приходить до дітей? Поліцейські?

Костянтин Тарасенко: Відповідно до програми ми плануємо залучати як працівників нашого управління, так й інших поліцейських в залежності від тематики.

Ми будемо працювати не тільки у Києві, а по усій території України. У нас є ресурс, бо представники нашого управління працюють у всіх регіонах. Ми сподіваємося почати у Києві, а потім охопити всю територію країни.

Лариса Денисенко: Що ви обрали як тематику розмови з дітьми?

Андрій Галай: Напевно, буде перебільшенням сказати, що саме ми вигадали цю методику і розробили ці програми.

Ми адаптували програми. Ми є одні із груп розробників, які працюють в тематиці «Street law» в Україні і маємо групу програм, яку розробляли протягом тривалого часу. Ці теми стосуються не тільки поліції, але виходячи із цього проекту, ми підбирали і запропонували нашим колегам ті теми, які стосуються взаємодії із поліцією.

Перше – це коли громадянин перетинається із поліцейським на вулиці, на місці злочину, чи у громадському місці. Друге – це питання протидії насильству у сім’ї. Третє – це розвиток толерантності і протидії ксенофобії.

Костянтин Тарасенко: Спілкуючись із поліцейськими діти будуть із довірою ставитися до самих працівників поліції і не боятися цього поліцейського. І в майбутньому при зустрічі на вулиці вони уже будуть розуміти, що це звичайна людина, з якою можна спілкуватися, а не втікати, чи ховатися.

Тут вироблятиметься довіра до поліції. У нас мета виокремлювати серед дітей лідерів, які, можливо, потім будуть впливати на своїх однолітків. Таким способом можна досягти зменшення злочинності і покращення відносин між дітьми і поліцією.

Ірина Славінська: Якщо під час уроку до поліцейського підходить учень чи учениця і повідомляє про домашнє насильство, який подальший ланцюжок дій поліцейського?

Костянтин Тарасенко: У даному випадку ця інформація має бути перевірена різними способами: шляхом опитування сусідів, вчителів. Якщо збирається доказова база, то поліція реагує через профілактичні бесіди із батьками, чи інші юридичні засоби.

Лариса Денисенко: Чи достатньо усного звернення дитини, щоб запустити цю перевірку?

Костянтин Тарасенко: Так.

Андрій Галай: У всіх наших програмах ми передбачаємо не просто способи знати про свої права, а способи одразу їх захистити. Або юридичні моменти звернення до різноманітних державних органів, або простим способом вирішення конфлікту без звернення до державних органів.

Всі з названих проблем, як взаємодія з поліцією, так і домашнє насильства, засновані на сферах табу, обмеженої інформації, стереотипів та відсутності знань. Тому, коли розкриваєш знання, коли появляється вміння захистити свої права, то появляються спроби захистити свої права.