Музей новин відвідали 100 тисяч осіб, – креативний директор

Таким чином він став однією із найбільш відвідуваних виставок Мистецького арсеналу. Розповідає Олександр Тодорчук, креативний директор Gres Todorchuk PR

Ведучі

Ірина Соломко,

Андрій Куликов

Гостi

Олександр Тодорчук

Музей новин відвідали 100 тисяч осіб, – креативний директор
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_hh_2017-03-29_todorchuk.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_hh_2017-03-29_todorchuk.mp3
Музей новин відвідали 100 тисяч осіб, – креативний директор
0:00
/
0:00

Ірина Соломка: Коли я побачила у неділю чергу до музею, то була шокована. Скільки людей взагалі відвідало виставку?

Олександр Тодорчук: За цей час майже 100 тисяч відвідувачів завітало до Мистецького арсеналу. За словами Олесі Островської-Лютої, директорки Мистецього арсеналу, це один із найбільш відвідуваних виставкових проектів.

Ірина Соломка: У ці 100 тисяч входять діти? Адже квитки для них безкоштовні, і їх везли автобусами із інших міст.

Олександр Тодорчук: Це біль організаторів проекту, оскільки ми хотіли, щоб якомога більше людей побачили виставку. Ми встановлювали лічильники ще на вході у Мистецький арсенал, щоб слідкувати за кількістю людей. Але навіть лічильники дітей низького зросту іноді пропускають.

Ірина Соломко: Наскільки ваш проект унікальний?

Олександр Тодорчук: Він унікальний для України. Але ми не мали наміру заявити це для світу. Спершу у нас виникла ідея, а потім ми дізналися про існування у Вашингтоні Newseum.  Ярослава Грейс, керівниця проекту, літала у Вашингтон, щоб спеціально відвідати музей. Там трішки інша специфіка, ніж у нас. Ми більше надали уваги сучасній історії України через експонати.

Ми хотіли розповісти, що новини створюють звичайні люди, які можуть помилятися, через це новини у будь-якому медіа світі на 100% об’єктивними бути не можуть. Newseum більше зосереджений на свободі слова.

Андрій Куликов: Я насправді не бачу істотної різниці між функцією, яку ви перед собою визначали і тим, що робить Newseum. Крім того, я не поділяю думки, що новини не можуть бути об’єктивними. Це вже питання до людей, що організовують виставки і роблять новини.

Олександр Тодорчук: Це питання. На вході до виставки була цитата: «Якщо сумніваєтесь, говоріть правду». Ми далеко не завжди можемо визначити де правда. Тому треба говорити те, що є для вас правдою.

Я поділяю те, що ви говорите. Одне із завдань проекту було, щоб люди вийшли із питаннями до себе.

Ірина Соломко: У музеї мене зацікавили артефакти. Наприклад, прапор, який занесли у День Незалежності 1991 року до зали Верховної Ради. Загалом там було багато цікавих експонатів, але сказати, що дуже багато людей біля них зупинялося – ні. Більшість людей зосереджувались на новітніх технологіях. Наприклад, приміряти сукню ТСН і сфотографуватися у студії в ролі ведучої чи ведучого. У вас не було дисонансу, що більше людей цікавили розважальні речі, ніж змістовні?

Олександр Тодорчук: Це сучасний формат музею із великою кількістю інтерактивів. Я провів низку екскурсій у музеї новин для школярів. Питання інтерактивів – це швидше гачок. Люди проводять там більше часу, бо роблять селфі. Але водночас вони отримували знання: діти дивувались і з купонів, і з того, що це Чорновіл із депутатами заносив прапор до Верховної Ради. Можливо, потім вони провели більше часу у студії із селфі, але вони отримали знання.

Андрій Куликов: Що було у музеї такого, чому б я мав відкласти всі свої справи і прийти на експозицію наступного разу?

Олександр Тодорчук: Моя улюблена зала – Незалежності. Там був прапор і чернетка акту Незалежності, транспаранти із Революції на граніті, які висіли на стіні. Щоразу проходячи я розумів, що ці транспаранти можна досягати раз на кілька років в Україні. Тут важливий момент відчуття. Ти не просто побачив великий прапор вісім на чотири метра, а відчув себе частиною цієї країни.

Андрій Куликов: Якась менша за обсягом експозиція мандруватиме Україною?

Олександр Тодорчук: Про це мова не йде наразі. Ми думаємо над тим, як його втілити у онлайн-версію. Але через те, що це питання так часто ставлять, ми подумаємо над якоюсь трансформацією.