Ми хапали дітей, щоб сховати їх від палиць та ціпків – Верігіна про напад на луганський Євромайдан у 2014-му

Про це поговорили з колишньою очільницею Луганської обласної державної адміністрації Іриною Верігіною.

Ірина Верігіна: Це необхідно згадувати, тому що війна не закінчилася, вона триває. Ніхто не думав, що вона буде тривати протягом шести років. Закривати очі і говорити, що все нормально, ми не можемо. Навпаки нам потрібно більше говорити про те, що є переселенці, що триває війна і агресор – Російська Федерація.

Я, наприклад, нічого не можу забути з 2014 року. Як почалося все з 9 березня після першого захоплення ОДА, після — побиття патріотично налаштованих людей, дітей, які у вишиванці вийшли до пам’ятника Шевченка… Потім було захоплення приміщення СБУ, потім другий раз захопили ОДА, потім блокпости, які з’являлися на території Луганської області. Далі згадую, як почали завозити першу зброю саме в Антрацитовський район (на кордоні з РФ – ред.) і роздавати людям по паспортах – будь-який бажаючий міг отримати зброю.

Згадую, як 9 березня я як раз стояла на сцені, одна жінка грала на кобзі, а діти співали пісні. І тут я побачила, як розвертаються люди, які стояли на іншій стороні дороги, тому що до нашого мітингу прямували люди з російськими прапорами. Зліва і справа також пішла велика маса людей – привезених «тітушок» з бітами та ціпками. У декого навіть була зброя. Вони не використовували зброю, але люди її бачили. І коли почали бити людей палками і ціпками, було страшно. Вони не дивилися, кого вони б’ють – чи дітей, чи дорослих.

Я кілька днів тому передивлялася ті фрагменти і бачила діточок, які вийшли з бантиками, з посмішками, з кульками та прапорцями. А потім ми їх хапали і укривали на п’ятому поверсі облдержадміністрації.

Тому я вважаю, що нам потрібно робити висновки з того, що відбулося.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.