Ми маємо самі давати собі раду, а не чекати державного фінансування, — композитор

Композитор Євген Петриченко розповідає про відновлення Ворзельського Будинку творчості НСКУ

Ведучi

Галина Бабій,

Дмитро Тузов

Гостi

Євген Петриченко

Ми маємо самі давати собі раду, а не чекати державного фінансування, — композитор
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-09-24_petrychenko_evhen.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-09-24_petrychenko_evhen.mp3
Ми маємо самі давати собі раду, а не чекати державного фінансування, — композитор
0:00
/
0:00

Гість  — Євген Петриченко, композитор, вимушений переселенець з Донецька, де викладав на кафедрі композиції та сучасних музичних технологій у музичній академії ім. С. Прокоф’єва.  Після захоплення міста бойовиками «ДНР» був змушений покинути Донецьк  і оселився у Ворзелі. Застав знищений Будинок творчості НСКУ, історія якого налічує 75 років і є відбитком історії сучасної української музики. Площа установи — 6 гектарів, а це — «золоті» земельні ділянки у курортній зоні поблизу столиці. Новим податковим кодексом 2012 року підприємство фактично доводили до банкрутства, бо творча спілка не мала достатньо коштів, щоб платити податки. Відтак, територія не охоронялась, і у 2013 році вандали пограбували і зруйнували значну кількість будівель. Євген Петриченко ініціює проведення «Ворзель-Марафону» в рамках ініціативи відродження малих міст, і сподівається, що він сприятиме популяризації Ворзеля як курортного культурно-мистецького місця відпочинку та творчості. Також є надія залучити вітчизняних і зарубіжних інвесторів до відродження статутної діяльності Будинку творчості композиторів «Ворзель» як центру культури, мистецтва та відпочинку. Цікаво, що ця ініціатива значною мірою належить ворзельським активістам-переселенцям з Донбасу.

Галина Бабій: Як ви хочете привернути увагу до проблеми Ворзеля?

Євген Петриченко: Останні півроку вже є інвестори, які цікавляться цим питанням. Ми обговорюємо, шукаємо можливості. Також місцева громада Ворзеля зацікавлена в цьому об’єкті, які будинку творчості.

Спілка в своєму напрямку намагається захистити інтереси будинку творчості, ворзельська — в своєму. Ми маємо об’єднати наші зусилля, адже одні ми нічого зробити не зможемо.

Галина Бабій: Скільки ви на сьогодні маєте союзників, які вам допомагають зберегти те, що є?

Євген Петриченко: Допомагають багато переселенців, які живуть у Ворзелі. Ми з ними працюємо на волонтерських засадах: прибираємо, намагаємось щось відремонтувати.  Ворзельська громада теж активно долучається.

Ми у травні робили громадське слухання із селищною громадою, спілкою та місцевою громадою. Разом, думаю, що у нас все вийде.

Також телефоном доєднався Ігор Щербаков. Він каже, що до критичної ситуації в Будинку творчості призвів новий Податковий кодекс 2012 року, за яким Спілка композиторів не змогла оплачувати своє майно. Фінансування творчих спілок загалом припинилось, листи до колишніх можновладців не отримували відповідей. Будиночки, побудовані у 60-хроках 20 століття не було за що утримувати. Інструменти частково забрали по домівках музиканти, аби врятувати від знищення морозами і дощами. Не було коштів на охорону, тому деякі будинки пограбовані. Сподівається  на відновлення фінансування СК державою і наводить приклад того, як збережено такі Будинки творчості у Друскінінкаї (Литва), Польщі, Словаччині. Нарікає на загальнодержавне нехтування музичною культурою.