Ми їх не стримаємо, якщо з шахтарями підуть дружини – Волинець про анонсовану всеукраїнську акцію гірників
Українські гірники анонсували всеукраїнський похід на Київ після карантину. Що вимагатимуть?
Дізнавалися у голови Незалежної профспілки гірників, народного депутата Михайла Волинця.
Михайло Волинець: Я відстежую, що говорять гірники, їхні сім’ї й ті, хто живе у шахтарських містах. Мені дуже дивно, що за цим не спостерігає влада. Я переконаний, що СБУ це все бачить, але чому вони не доповідають на вищі щаблі влади зі свого боку в межах своєї компетенції, я не знаю. Мені невідомо, чому президента намагаються посадити у теплу ванну та відмежувати від правдивої та об’єктивної інформації. Ми подивилися фільм про рік президента на посаді, де Зеленський говорить, що погашена майже вся заборгованість по зарплаті гірникам, але вона складає 1 мільярд 600 мільйонів.
Якщо так буде продовжуватися і надалі, то ніхто не втримає людей навіть на приватних шахтах. Раніше вони вчасно отримували зарплату, аванс, хоча зарплата була вищою, був соціальний пакет. Але шахти зупиняються. Як-от Добропілля з 4 квітня.Тепер і там вже три тижні простою. А разом з зупинкою шахт Павлограду потроху приходить прозріння: українське вугілля стає непотрібним.
До цієї акції також приєднаються і шахтарі Львівщини, адже там є велика загроза ліквідації п’яти шахт. Крім того, там теж заборгованість і вона буде надалі. Річ у тому, що ми увійшли у весняно-літній період, світовий день більший, не треба опалення, споживання енергії зменшиться, тому вугілля знову стає непотрібним. Якщо вугілля стає непотрібним, шахтарі не можуть заробляти. А якщо шахти будуть зупинятися, то не буде відрахувань у фонди соціального страхування, у Пенсійний фонд.
Ніхто не збирається проводити протест заради протесту. Активні люди налаштовані продержавницьки, патріотично, орієнтуються на Європу, де теж ведуть боротьбу за свої права.
Я не думаю, що ця акція буде численною, але ми не зможемо її стримати, якщо з шахтарями підуть дружини й діти. У 1998-му році, коли шахтарі йшли на Київ, люди вздовж доріг стояли, виносили продукти, а священники освячували цей похід, бо бачили, що люди йдуть відстоювати свої права.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.