Наталка Воронкова: Минулого року в ніч з 31 січня на 1 лютого я не спала, як не спала в цю ніч і теперішнього року. Правда, зараз не спалося через спогади, а тоді — через хвилювання за людей, які слали смс-ки, не могли виїхати з Дебальцевого. Я зрозуміла, що для мене найстрашніше — бути безпорадною: могти допомогти фізично, але через обставини не мати змоги зробити цього. Я пам’ятаю один із районів Дебальцевого — «8 березня», куди, нам казали, дістатися не можна, бо станемо 200-ими. Звідти надійшло дві вирішальні смс-ки. Спочатку: «Заберіть мою маму і бабусю», а потім за кілька днів: «Поховайте мою маму і заберіть бабусю».
Пам’ятаю, 31 січня прийшла жінка з дітьми, які були повністю в грязюці. Вони йшли через місто і падали від снарядів прямо на землю. Ми й досі ними опікуємося. Ну а 1 лютого ми були обстріляні, контужені. Терористи вели прицільний вогонь по автобусах.
Ірина Соломко: Скількох вдалося звідти вивезти?
Наталка Воронкова: Через зелений коридор, який ми організували 6 лютого, вивезли до 900 людей. Всього за увесь час 1500 чоловік.
Наталя Соколенко: Що ви думаєте про причини Дебальцівської трагедії?
Наталка Воронкова: Це питання треба розуміти у двох аспектах: з точки зору роботи з населенням та як військову операцію. По-перше, робота з мирним населенням взагалі не велась. Вони жили у інформаційному вакуумі. Коли ти приїжджаєш і опиняєшся у натовпі розлючених людей, які не розуміють, що відбувається, головне — розмовляти з ними.
У провалі військової ж операції, я думаю, винне не командування АТО, а командування сектору. Не завжди винен головнокомандувач чи командувач АТО, бо йому доносять інформацію і, на жаль, доносять тільки хороше — бо у нашій свідомості, вихованій роками, все завжди має бути добре, навіть, якщо це далеко не так. Тому, проблема у відсутності правдивої комунікації.
Для мене трагедія, що ми не зробили ніяких висновків із Дебальцевим. Зараз опікуємося Мар’їнкою, де знаходиться до 600 дітей. Якщо ви думаєте, що хоч хтось за 2 місяці розробив план евакуації — будете розчаровані. Натомість, продовжується система відкатів по усіх Міністерствах.
Я звинувачую за безпорадність, байдуже ставлення до людей Мінсоц, МНС, Адміністрацію Президента та місцеві ОДА. Ці люди сидять в кабінетах і скаржаться, як все важко зробити.
Як на мене, АТО можна було давно вже закінчити. Це просто комусь вигідно. Всі обстріли там, де проходила контрабанда, були договірними. Досить багато бригад, прикордонників, на жаль, замішані в цій контрабанді. Розумію, що бригада — це велика кількість людей і не всі вони однакові, але майже у кожній є свідчення про тих, хто контрабандою таки займається.