Ми перевели дипломатичний дискурс з Росією щодо політичних в’язнів на процесуальний рівень, - Ліщина

Україна подала міждержавну заяву до Європейського суду з прав людини проти Російської Федерації. Стосується вона порушення прав 71 громадянина України

Ведучі

Любомир Ференс,

Лариса Денисенко

Гостi

Іван Ліщина

Ми перевели дипломатичний дискурс з Росією щодо політичних в’язнів на процесуальний рівень, - Ліщина
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-hh-18-08-13_lischyna.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-hh-18-08-13_lischyna.mp3
Ми перевели дипломатичний дискурс з Росією щодо політичних в’язнів на процесуальний рівень, - Ліщина
0:00
/
0:00

В міждержавній заяві, яку днями було подано Україною проти Російської Федерації  до Європейського Суду з прав людини, зазначені 2 категорії справ. Вони стосуються переслідування українців на території окупованої АР Крим та на території РФ.

Деталі в розмові з заступником Міністра юстиції, Уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини Іваном Ліщиною.

Любомир Ференс: Коли ми говоримо про 71 українця, чиї права порушені Російською Федерацією, в даному випадку ми маємо на увазі політв’язнів. Наразі дуже гучно лунає ім’я Олега Сенцова чи деяких кримських татар, однак їх  аж 71, і в більшості випадків про них українське суспільство може не знати.

Іван Ліщина: Так і є. Ця цифра взята за весь період з початку агресії. Для того, щоб полегшити роботу, ми цих людей умовно розбивали на кілька підгруп. Наприклад, це найбільш відома кримська четвірка – Сенцов та ніші, також є відомі «чеченські» справи – Клих, Карпюк і так далі. Окремо йде група Хізб ут-Тахрір, це організація, яка в Україні є не забороненою, а в Росіє вважається екстремістською. І виходить, що люди, які законно займалися діяльністю мусульманської релігійної течії Хізб ут-Тахрір, після захоплення Криму опинилися поза законом. Всі ці справи по своїй суті абсурдні, необґрунтовані, і є розуміння, що будь-яка людина з проукраїнськими поглядами в Криму чи Росії може стати «терористом». До речі, один з українців, яких ми вважаємо політичним в’язнем, обвинувачується в Росії в тому, що в ході подій на Майдані, він був членом Української повстанської армії. Тобто росіяни спеціально для нього реанімували УПА і сказали, що він є її членом.

Любомир Ференс: Цей список з 71-м іменем поки недоступний до громадськості. Чи буде він оприлюднений?

Іван Ліщина: Давайте подивимося, як Європейський суд буде ставитися до цієї заяви. Стандартний підхід ЄСПЛ до міждержавної скарги полягає у тому, що вона або вся, або додатки до неї є конфеденційними.

Любомир Ференс: Міністр юстиції Павло Петренко заявив, що вперше подається юридичний документ українським урядом проти РФ, який описує масові порушення прав люди, що допускаються проти українських громадян на території РФ із конкретними прізвищами причетних до цього російських посадовців. І наголосив, що найвища посадова особа, яка несе відповідальність за викрадення та утримання російських громадян, це президент РФ Володимир Путін. Хто ще є в цьому документі?

Іван Ліщина: Це юридичний документ, ми подавали ті докази, які ми збирали щодо порушень прав людини. Тобто це загалом інформація щодо судових процесів, і для нас важливо було показати системність цих порушень, тому ми і подали таку комплексну заяву. Вона згодом буде працювати як криголам для індивідуальних заяв. Отже, більшість, про кого ми кажемо, це слідчі, поліцейські, судді, які брали участь у кримінальних справах та фабрикували їх. Тобто це більш технічні люди, але вони теж важливі, оскільки ми розуміємо, що Росія не зупиниться на цьому, і продовжуватиме знаходити все нових політичних в’язнів. Тому, якщо судді десь там у Ростові будуть розуміти, що кожен їхній крок відслідковується і рапортується до ЄСПЛ, то вони будуть більш обережними  в своїх діях.

Любомир Ференс: Росія часто ігнорує рішення Європейського суду з прав людини. Який ефект буде мати цей позов, який був ініційований урядом, не родичами?

Іван Ліщина: Встановлення факту системних порушень прав людини на політичних підставах буде дуже важливим фактором в будь-яких переговорах з Росією. І ми перевели дипломатичний дискурс з Росією щодо політичних в’язнів на процесуальний рівень. Ми кажемо, що ось є докази і ми вважаємо, що ці люди є політичними в’язнями. Подивимося, що відповість Російська Федерація. Наше завдання отримати рішення ЄСПЛ, яке підтвердить цей факт.

Любомир Ференс: Скільки часу може зайняти розгляд цього позову в ЄСПЛ?

Іван Ліщина: Це питання прогнозів. Практика різна. Якщо подивитися на міждержавні справи Грузія проти Росії, то вони зайняли від 8 років. По деяких справах рішень немає досі. Але суд вчиться, ми вчимося і розгляд прискорюється, наприклад, дві великі справи по Донбасу і Криму вже було передано до Великої палати, а це суттєвий крок вперед. Тому ми сподіваємося, що ми скоріше перейдемо до питань розгляду по суті.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.