Під час розстрілів на Інститутській Громадське телебачення одночасно в он-лайні дивилося 150 тисяч глядачів. Те, що нам вдалося, підкреслює Андрій Баштовий, це насамперед заслуга суспільства, яке підтримувало проект морально і фінансово. Що відрізняло Громадське від подібних проектів – так це наші цінності, каже Баштовий. Сьогодні журналістський проект творення суспільного мовника «знизу» розрісся до великої редакції з сотнею працівників. Куди рухатиметься Громадське телебачення – далі в розмові в студії.
Андрій Баштовий: В нашому стратегічному плані ми планували виходити в прямий ефір один раз на тиждень, і дуже сперечались – виходити на дві години чи на три-чотири.
Але на час початку Майдану ми вже були серйозні – у нас було три камери, три штативи, два столи, позичене світло і горище. У нас, як у журналістів, вже не було ніякого морального права виходити всього на дві години. Ми планували наш тестовий ефір за тиждень до Вільнюського саміту, але оскільки люди вийшли на Майдан, традиційні медіа проігнорували цей факт, а ми далі продовжили працювати в прямому ефірі, хоча технічно, організаційно взагалі до цього не були готові.
Найбільше одночасно нас дивилось людей під час розстрілів на Майдані. Тоді ми мали півтори сотні тисяч он-лайн переглядів одночасно, хоча найбільшу кількість переглядів на Youtube загалом за один ми набрали, коли починались події на Сході, коли блоквали українську військову техніку в Краматорську. Тоді кілька мільйонів переглядів ми набрали за день.