Нашою задачею було показати долі людей через їхні історії — Тетяна Водотика про книжку «Українці в арміях світу»

У XX столітті українці брали участь у військових діях в арміях інших країн. Така ситуація виникла зокрема через те, що українці не мали впродовж всього XX століття своєї армії, свого війська. Багато українців були змушені з різних причин покинути Україну, емігрувати, і воювати у військах інших країн.

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Тетяна Водотика

Нашою задачею було показати долі людей через їхні історії — Тетяна Водотика про книжку «Українці в арміях світу»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/02/hr-hh-21-02-15_vodotiki.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/02/hr-hh-21-02-15_vodotiki.mp3
Нашою задачею було показати долі людей через їхні історії — Тетяна Водотика про книжку «Українці в арміях світу»
0:00
/
0:00

Говорили про книжку «Українці в арміях світу», дослідження істориків Тетяни Водотикикандидатки історичних наук, співробітниці Інституту історії України НАНУ, шеф-редакторки журналу «Місто: історія, культура, суспільство» й Сергія Водотики, доктора історичних наук, професора Херсонського державного університету. 

Сергій Водотика: Ми мали на меті показати риси українців, які воювали в арміях світу — узагальнено. Тому ми намагалися виділити провідні риси, які були спільним знаменником для українців, — чи то патріотизм, чи то високий професіоналізм, почуття обов’язку, розуміння своєї ролі в майбутньому країни. Ми шукали ті кейси в історії українців в іноземних арміях, які стали б в пригоді сучасному українському війську, Збройним силам України.

Тетяна Водотика: Не було задачі скласти біографічний словник всіх українців, які воювали у всіх арміях світу в XX столітті. Нашою задачею було показати долі людей через їхні історії. Ми подумали, що історії цих солдатів і солдаток покажуть певною мірою, що таке Україна, чому для них Україна була важливою і в становленні української незалежної держави. Навіть програвши свої змагання за незалежність, вони все одно вірили в те, що колись Україна постане. Також одним з завдань було показати, що вибір життєвого шляху, особливо в 30-х роках XX століття — це геть не простий вибір, часто його зовсім не було. Вибір між один і іншим злом — непроста річ. Однак це все українці, це все наша історія й історія про нашу незалежність, нашу ідентичність.

У нас є цілий розділ, присвячений історіям колаборації українських військових у Третій Рейх, називається він — «Неоднозначні явища в історії українських легіонерів». Ми маємо говорити про такі речі, тому що замовчувати ці сторінки є набагато більш шкідливим для іміджу України, українських збройних сил, аніж говорити про них і визначати їх. Визначати — не значить виправдовувати. Можна також говорити про професіоналізм, мужність, героїзм з боку цих людей. Треба зважити на ті умови, в яких опинилися ці люди. В умовному 1940 році вибір на користь одного чи іншого тоталітаризму, коли в тебе мета — незалежна Україна, він може бути не такий очевидний, як нам видно зараз, з XXI століття. Має бути, безперечно, межа між героїзацією і визнанням.

Так, українці брали участь у знищенні євреїв, але вони також є серед праведників світу, а крім українців в цьому брали участь ще росіяни, поляки й багато інших національностей. Говорити про це потрібно, але і знати межу.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Коментарi до запису