Говорили з Михайлом Пінчуком, директором київського приватного зоопарку «XII місяців».
Михайло Пінчук: У нас зупинився будь-який потік доходів, при цьому не знизились витрати. Якщо мова йде про комунальні платежі, то там дійсно можна відімкнути якусь частину обігріву, вентиляції. Якщо говорити про працівників, то частину можна відправити у відпустку. У парку проживає 450 тварин, 90% з них — великі тварини. Їх необхідно обслуговувати, годувати і тому подібне. Раніше у нас працювало 70 людей, зараз це 20.
Третя категорія наших основних витрат — це корм, його неможливо урізати. Можна трохи оптимізувати і спростити раціони, чим тварини не задоволені.
Ми завжди годуємо тварин як себе. Купували все потижнево на столичному ринку. Потижнево для того, щоб їжа була свіжою, звичайно, ми не будемо годувати наших тварин неякісною продукцією. Обирали продукти також в залежності від вибору наших тварин. Тобто, якщо це тварини одного виду, але в них різні уподобання, то купували продукти в залежності від їх уподобань. Тепер така ситуація, що раціон довелося спростити, а перейти тваринам на інше харчування, коли їх 5 років годували певним чином, – важко. Деякі спочатку відмовлялися їсти, доводилося підмішувати в їх звичайний раціон нові продукти.
Ми не встигли організуватись так, щоб можна було адресно надати допомогу кожній тварині окремо. Організувати благодійний фонд — це теж час і особливі механізми здійснення платежів.
Ми з задоволенням приймемо не лише пожертви грошима, а й фруктами та овочами. Коли кілька тижнів тому були повідомлення, що фермери змушені викидати свою продукцію на звалища через закриття ринків, ми звертались, щоб ці продукти віддали краще нам. Вірогідно, тоді ситуація була перебільшена, бо ніхто не відгукнувся. 99% тих, хто допомагає це звичайні люди, наші відвідувачі.
Як виживають українські зоопарки в умовах карантину