Для чого Україні необхідно здійснити всі процедури задля ратифікації Римського статуту. Як працює Міжнародний кримінальний суд: ретроспектива справ. Які виклики ставить перед судом збройний конфлікт між Росією та Україною. Які порушення внутрішніх та зовнішніх зобов`язань української влади містяться в проголошеної секретаріатом Ради національної безпеки та оборони заяві, де, зокрема, радять не поспішати з ратифікацією Римського статуту. А також про те, чому в міжнародних політичних та правових документах уникають терміну «війна» в розмові з компетентним та професійним Миколою Гнатовським, професором міжнародного права Київського інституту міжнародних відносин.
“Справді, заяви РНБО з приводу Римського Статуту стали водночас і очікуваними, і несподіваними. Очікуваними вони були тому, що Україна взяла непристойно довгу паузу із тим, щоб просуватися далі якось вперед шляхом просування Римського Статуту.
Римський статут – це установчий міжнародний договір міжнародного кримінального суду. Міжнародний кримінальний суд, який було утворено згідно цим документом , статут 98 року, набрав чинності у 2002 році, і фактично суд працює з 2003. Відмінність міжнародного суду в тому, що це постійно діюча установа, яка покликана , щоб доповнювати міжнародні зусилля. Всі прекрасно розуміють, що держави в яких відбуваються озброєнні конфлікти – не мають змоги організувати належне слідство і судовий процес.
Якщо слідство доведе, що українські військові, виконуючи свої обов’язки застосовували зброю не правильно, що вони не врахували розрізнення між цивільними об’єктами і військовими цілями. В кожному разі відповідальність може наступити. І знов таки, міжнародний кримінальний суд не втрутиться, і нам не завадить це зробити навіть дуже не досконала редакція розділу 20 кримінального кодексу України.
Ми повинні документувати, ми повинні розслідувати ті речі, до яких Україна має відношення. Всі міжнародні злочини з багатьма категоріями учасників, які їх вчинили. Ратифікувавши Римський статут ми поширюємо дію юрисдикції міжнародного кримінального суду на всю територію України, хоч би вона була і окупована. В такому разі міжнародний кримінальний суд зможе доповнити ті основні аспекти, які має зробити Україна.
Ми мали занадто високі очікування від міжнародного кримінального суду. Наші лідери обіцяли під час революції гідності, що буде певний Гаазькій трибунал, який всім роздасть по заслугам. Насправді все це було певним чином міфом. Україна звернулася до міжнародного кримінального суду, визнавши його юрисдикцію спеціально для того періоду. В рамках таких умов Римський статут передбачає, стаття 12 пункт 3 для країн не учасниць. Зараз Україна зробила таку декларацію, зараз прокурор вивчає справу. Що стосується нинішніх подій на Донбасі то міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції, як це було під час подій на майдані, доки не ратифікується Римський статут, або не зробить нову декларацію, згідно зі статтею 12, пунктом 3.
Міжнародне право, після другої світової війни відійшло від терміну «війна». Зараз є термін значно юридично кращій – це термін «озброєний конфлікт». Ним оперує міжнародне гуманітарне право, Женевські конвенції 1949 року його запровадили. І ця стара вимога, яка колись існувала передбачала, що не можна починати війну не оголосивши її формально. Все це зійшло нанівець, бо ООН декларує, що всі конфлікти мають бути вирішені мирно. Тому термін «війна» зараз не застосовується”.
